Тернополянин розмірковує про розгром Галицького інституту ім.В.Чорновола

Пропонуємо увазі читачів думки блоггера, журналіста, викладача Галицького інституту Юрія Фінклера про долю Галицького інституту ім. В. Чорновола, який з волі Тернопільської міської ради припиняє існування.

Попри мій цілковито дитячий оптимізм, Галицький інститут імені В. Чорновола у Тернополі знищено остаточно. Влада ліквідувала вищий навчальний заклад без жодних пояснень своїх дій та навіть елементарного бажання вибачитись перед студентами та викладачами.

Декілька днів в приміщенні головного корпусу колишнього інституту панують розпач, паніка, чути плач, видно сльози на очах багатьох людей – викладачів, студентів, батьків. Без роботи залишились десятки докторів та кандидатів наук, висококваліфікованих викладачів, втратили можливості отримати освіту, за якою вчились декілька років, десятки студентів.

Найбільше постраждали студенти галузі підготовки журналістика. Майбутнім рекламістам, у зв’язку з відсутністю на Правобережній Україні ВНЗ з такою спеціальністю (у Львові та Івано-Франківську два заклади готують рекламістів лише другий рік та перший рік відповідно), запропонували вчитись на напрямі підготовки… маркетинг (галузь економіка); не всі майбутні редактори змогли знайти повноцінну заміну тому, що отримали за роки навчання у Галицькому інституті. На роздоріжжі вибору подальшої життєвої перспективи опинились студенти-юристи, економісти, менеджери, туристи. На біржу праці йде більше частина викладацького складу колишнього інституту.

Не сперечаюсь – можливо, підстави закрити інститут були, можливо навіть, це були вагомі підстави. Тоді зберіть людей (у головному корпусі вже колишнього Галицького інституту величезна ошатна актова зала), чітко і зрозуміло поясніть їм ситуацію, аргументуйте це рішення, дайте відповіді на запитання.

Ні! Вмить кудись поділись aborigenus regionalis, у яких зазвичай пальці віялом (так, що на кожному може вміститись з десяток ключів від камер ув’язнених опозиціонерів), очі палають (а що ще тут у Тернополі постабілізувати?), а самі підтанцьовують (таке враження, що пісяти хочуть) від бажання негайно будувати нову країну. А тут бурмотять щось по-своєму. Не видно і не чути їхнього губернатора – як миша польова сидить в білодімівській норці, готує мажорні звіти самому. «Гуманітарний» сектор обласної адміністрації, зачарований успіхом проведення вкрай важливого «міроприємтсва» – Дня міста – гонорово відпочиває. «Свободівці» намагаються щось пояснити, але очка бігають, ручки за спинками, говорять плутано, невиразно, щодня по-різному трактуючи ганебну подію. Мовчать тернопільські медії, залякані регіоналами або зачищені «свободівцями» (виняток – одна-єдина обласна газета)…

«За що?» – запитала Ю. Тимошенко, відчуваючи посадку від президента.

«За що?» – питають колишні студенти та колишні викладачі закритого владою Чорноволового інституту.

А навколо тиша!..