Біля Тернополя на межі знищення найбільший оазис унікальних рослин

Сьогодні про нього мало хто пам’ятає, а ще 20 років тому галицький ботанічний сад «Поділля» був найбільшим оазисом унікальних лікарських рослин.

Створений як навчальна база для Тернопільського медичного інституту, сад налічував найбільшу в області колекцію цілющих насаджень. У перспективі вирощену тут лікарську сировину планували реалізовувати для потреб фармацевтичної галузі. Близько 10 років об’єкт успішно працював та розвивався. Із неприборканого чагарника перетворився на райську місцину, природне родовище краси та здоров’я. Та зі зміною керівника природно-заповідного об’єкта усе пішло на перекіс.

Висадили понад 60 видів лікарських рослин

Галицький ботанічний сад лікарських рослин «Поділля» зародився на зорі незалежності нашої держави – у далекому 1991-му році. Рішенням Тернопільської обласної ради об’єкт створено як підрозділ Тернопільського медичного інституту ім. І. Горбачевського і підпорядковано експериментально-науковому об’єднанню закладу. Територія загальною площею понад 28 га була виділена за рахунок сільських угідь, передбачених для колишнього колгоспу імені Димитрова. Природне рослинне плато знаходиться на території села Підгороднє, неподалік біатлонної траси. Ця вільна від забудов зона  вражала концентрацією цілющих рослин, пише "Номер один".

- Керівниками ботанічного саду було розроблено проект створення колекцій та експозицій лікарських рослин. Документ затверджено професором Іваном Сміяном, який був на той час ректором медичного інституту. Виготовлено цілий ряд документації, картографічних матеріалів, схеми, плани – все у відповідності до діючого законодавства. Територія була детально поділена на зони: колекційну, заповідну, зону невтручання, рекреаційну, науково-освітню, господарську тощо. Протягом десяти років медичний інститут використовував сад у якості навчальної бази, – розповідає начальник відділу розвитку екомережі Департаменту екології та природних ресурсів Тернопільської ОДАІгор П’ятківський.

До речі, за кілька років після відкриття ботанічного саду в медінституті почав функціонувати фармацевтичний факультет. Ботанічний сад «Поділля» мав стати навчально-дослідницькою базою для майбутніх фармацевтів. У хімічних лабораторіях навчального закладу студенти мали вивчати властивості лікарських рослин, які росли на території дослідних ділянок.

Першим директором ботанічного саду був Петро Дмитрович Сеник, а колектив включав близько 10 спеціалістів різних галузей. Тільки завдяки ентузіазму працівників та керівника заповідний об’єкт активно розвивався. На території ботсаду було висаджено понад 60 видів лікарських рослин. Серед них: горобина червона, калина звичайна, малина лісова, шипшина, алича, бузина чорна та багато інших видів дерев та чагарників. Також закладено розсадник інших видів рідкісних рослин, які менш відомі широкому загал. Це козлятник лікарський, коріандр, сон прикарпатський тощо.

У своєму підпорядкуванні структура мала чимало господарської техніки. Це і трактор, розкидач, причіп, плуг, сівалка – все необхідне для повноцінного функціонування об’єкта. На той час на придбання інвентарю та техніки для обслуговування території було витрачено 1,7 млн. карб. Було розпочато роботи з будівництва підвісної сушки, огорожі. Одним словом, робота кипіла.

Саме у цей час Петро Сеник прийняв рішення перейти на службу у державне управління охорони навколишнього природного середовища. І тут усе пішло під укіс. Видно, медінституту не вдавалося відшукати таку ж віддану своїй справі людину і заклад почав згортати цей проект.

- Багато колекцій рослин, які там висаджували працівники, були втрачені, - каже Ігор П’ятківський. - Поряд з тим почали руйнуватися господарські споруди. За ними - адмінприміщення, алеї, доріжки, тобто вся інфраструктура. Територія стала активно заростати. Місцеве населення складувало тут різноманітні будівельні матеріали. Неподалік розпочалося будівництво приватних будинків. Сміття ж вивозили туди, де не було господаря. Хоча офіційно він був і мав забезпечити порядок на даній території, виконувати роботи по збереженню, відновленню та відтворенню рідкісних видів лікарських рослин. Разом з тим медичний університет мав реалізовувати вирощену лікарську сировину для потреб фармацевтичної промисловості. Таким чином можна було заробляти гроші на утримання ботанічного саду.

Втрачено унікальні колекції

У 2004 році ботсад повністю занепав. Навчальний заклад, який на той час уже мав статус академії, звернувся до Тернопільської обласної ради щодо скасування статусу території. Керівництво вирішило, що дана ділянка більше не буде корисною у плані дослідницької роботи, адже у той час уже розпочалося облаштування ще одного саду місцевого значення «Червона калина», що на Теребовлянщині. Площа останнього сягає понад 4 га. Однак галицький ботанічний сад «Поділля» є унікальним у своєму роді. У саду «Червона калина» практично не вирощується лікарська сировина та не висаджуються дерева. Сад знаходиться далеко від обласного центру. Територія використовується в основному в якості оздоровчої бази для студентів. Ділянки, які мали б упорядковуватись з дослідницькою метою, використовуються для господарських потреб – вирощування сільськогосподарських культур.

На підставі звернення медичної академії було створено спеціальну комісію обласної ради та адміністрації, яка вирішувала, чи варто скасовувати статус цієї території. На противагу позиції сільської ради і районної державної адміністрації держуправління однозначно всі роки виступало проти такого рішення, каже Ігор П’ятківський.

Між іншим, у вузьких колах подейкували, що статус території планують скасувати, аби згодом можна було включити ділянку до складу населеного пункту. Навіть була ідея будувати там котеджне містечко для працівників медичного інституту.

- Управління навколишнього природного середовища протягом багатьох років надсилало пропозиції обласній раді щодо вилучення ділянки ботанічного саду з підпорядкування медінститут (звичайно, тільки за згоди керівництва), та включити її до земель запасу сільської ради. Потім оголосити конкурс на пошук інвестора. Ним може бути навіть приватна структура. Головне, щоб не змінювалось цільове призначення території і надалі використовували її для вирощування лікарської сировини. Це дозволило б не тільки вирощувати рослини для їх подальшої реалізації, а й використовувати об’єкт як базу для збереження рідкісних рослин на території області. Водночас можна було б зберігати насіннєву базу та проводити наукові дослідження спільно з медичним університетом та іншими науковими установами, – пояснює Ігор П’ятківський.

Таким чином рішення про скасування статусу не було підтримане. Комісія рекомендувала сільській раді перевести землі, які є під об’єктом природо-заповідного фонду, до земель запасу без зміни цільового призначення. Однак цього не було зроблено. Земельна ділянка залишилась за медичним університетом.

«Номер один» звернулася до представників ТДМУ ім. І. Горбачевсього і поцікавилась, наскільки реальна можливість оживити колись цілюще рослинне джерело, втім наразі перспектив відновлення ботанічного саду там не бачать. Кажуть, проект надзвичайно дорогий і знайти кошти на нього не легко. Відтак природоохоронцям залишається наполягати на своєму – пошук інвестора. Можливо тепер, коли люди почали більше приділяти увагу своєму здоров’ю, шанувати природу, віддавати перевагу всьому натуральному, в цього проекту з’явиться перспектива.