Таємницi Адмiнiстрацiї Президента України

Адмiнiстрацiя Президента в Українi -- це святая святих влади. I, видається, цей статус будiвля на Банковiй, 11, отримала в якийсь абсолютно мiстичний спосiб, - пише Експрес. Бо iнших пiдстав, якi пояснили б надзвичайний вплив  президентської Адмiнiстрацiї, просто не iснує -- бодай благенької згадки про такий владний орган не було i нема в жоднiй iз версiй Конституцiї. А проте вказiвки чиновникiв iз Банкової виконують i мiнiстри, i керiвники областей, i мiлiцiя, i прокуратури, i суди...

Це дивовижно: нова держава вже два десятилiття iснує, здавалося б, за новою Конституцiєю i законами, та насправдi змiна в системi влади вiдбулась лише одна -- вивiска на входi в той самий "головний будинок": замiсть червоної таблички "Центральний Комiтет Комунiстичної партiї України" 1991 року виготовили синю iз написом "Адмiнiстрацiя Президента України".

...Василь Базiв -- чи не найвiдомiший заступник глави Адмiнiстрацiї
Президента за всi часи її iснування. На Банковiй пропрацював три роки, половину цього термiну -- заступником керiвника АП Вiктора  Медведчука. Це перiод пiку i згасання кучмiвської системи влади -- саме тiєї, котру, як нинi прийнято казати, "з удосконаленнями" повернула команда Вiктора Януковича. Кiлька мiсяцiв вiн був "голосом Кучми" -- щотижня на великих прес-конференцiях Василь Базiв пояснював, що думає Президент про ту чи iншу подiю. А, вiдповiдно, виходячи зi свого становища, будь-якої митi мiг звернутись до будь-кого з мiнiстрiв, за лiченi хвилини отримати будь-якi аналiтичнi матерiали, пояснення, довiдки.

Вiн один iз тих чиновникiв, котрi майже бездоганно розумiють, як
обертаються колiщата владного механiзму. Саме тому сьогоднi, коли так багато говорять про роль влади в життi країни, нам видалось дуже актуальним з'ясувати, як ця влада функцiонує.

Бiльшiсть працiвникiв Адмiнiстрацiї,  як правило, "нижче плiнтуса"

-- Попри всю свою нiбито могутнiсть, Президент -- це просто людина. Зранку прокинувся, ввечерi мусить заснути, улiтку пiти у вiдпустку, а країна живе 24 години на добу. Та Адмiнiстрацiя Президента вiд його iменi безперервно проводить його полiтику. На чому базується сила цього органу? Чому в уявленнi людей вiн в iєрархiї влади -- найсильнiший?

-- Гiперболiзоване уявлення в народi й серед чиновництва про цей орган зумовлене не тим, що там працюють тiльки якiсь суперменеджери, особливi люди. Пояснення значно прозаїчнiше: весь авторитет Адмiнiстрацiї завжди базувався насамперед на тому, що це мiсце перебування "божества", "свiтила" держави. I ось у цiй будiвлi здiйснюється ритуал доступу до нього. Це певний мiф, якщо хочете.

Хоча, звiсно, президенти -- люди з рiзними звичками. Знаю, що був
Президент, при якому найважливiшим було не до кабiнету заходити, а
отримати доступ у його приватний будинок. Це вже вищий рiвень стосункiв  iз Президентом -- бути запрошеним додому. А найвищий рiвень довiри -- пити  чарку iз Президентом. I в сауну!

-- Кажуть, Степан Плющ, коли був головою Верховної Ради, мав честь паритися з Кучмою частенько?

-- Iз Плющем вони справдi були в чудових стосунках -- побалакати з ним
Леонiд Данилович любив, про те всi знали. Любив Кучма паритися i з такими хлопцями, як Суркiс i Медведчук.

-- Який у вас за роки роботи в Адмiнiстрацiї склався образ цього органу?

-- Я вас може шокую, та оповiм своє перше враження, коли менi дали ключ вiд кабiнету в Адмiнiстрацiї, посвiдчення i почав туди ходити на роботу. Так-от, минає кiлька днiв, i виникає враження, що це не бiльш нiж звичайна сiльрада. Був здивований надзвичайно низьким iнтелектуальним рiвнем тих людей, котрi там працюють. Я, як i ви, уявляв собi, що там сидять якiсь "головастики", "iнтелектуальнi монстри". Та переконався вiдразу, що бiльшiсть працiвникiв Адмiнiстрацiї,  як правило, "нижче плiнтуса". Лише згодом зрозумiв, що це не випадково. У цьому теж є глибокий задум.

По-друге, якщо хтось думає, що менеджмент Президента, формування та ухвалення рiшень i ключовi впливи -- це справа лише апарату Адмiнiстрацiї Президента, то це уявлення абсолютно не вiдповiдає дiйсностi.

-- А хто ж тодi?

-- I за Кучми, та й нинi впливовiшими є люди, котрi не є штатними працiвниками президентської Адмiнiстрацiї. Дуже велику роль вiдiграють так званi виноснi групи, я трохи пiзнiше розповiм, як вони функцiонують, i на чому базується їхнiй вплив. А штатним  працiвникам Адмiнiстрацiї дуже i не позаздриш, у них специфiчна робота.

-- У чому вона полягає?

-- Щоб у вас не виникло враження, начебто я перебiльшую, розповiм про це словами Леонiда Кравчука. Так-от недавно зустрiлися ми на Банковiй. Глава Адмiнiстрацiї запросив кiлькох експертiв порадитися щодо Конституцiйної асамблеї. Сидимо чекаємо керiвника Адмiнiстрацiї, i Леонiд Макарович каже: "Люди, якi тут працюють, не можуть бути кориснi Президентовi". Ми питаємо -- чому? А Леонiд Макарович так хитро каже: "Хто тут працює, iде до Президента, щоб йому щось порадити, дивиться Президентовi в очi й думає: "Як менi вгадати, що ти хочеш?" (Смiється. -- Авт.). I вiн буде успiшний тут, буде добре сидiти на посадi або ще й пiдвищення матиме, якщо буде добре
вгадувати, що хоче Президент". Справдi, те, що Президент хоче, це не
завжди корисно для того Президента. Вiн не завжди сам знає, що вiн
хоче, i що добре було б для нього.

Президент -- це ж просто людина. Вiн не може не помилятися.

-- А на чiм взагалi базується влада президентської Адмiнiстрацiї?
Наприклад, коли глава Адмiнiстрацiї Президента Медведчук телефонував, скажiмо, мiнiстровi внутрiшнiх справ, той мiг не виконати його вказiвку?

-- Будь-який голова Адмiнiстрацiї Президента не мiг робити того, що ви кажете, не погодивши iз самим Президентом. Вiн просто озвучував. При Кучмi серйознi накази державним органам -- особливо силовому блоку -- без вiдома Президента не дозволив би собi дати нi Медведчук, нi Литвин... Литвин, до речi, теж був сильним главою АП, хоча чомусь усi говорять тiльки про Медведчука. Якби потiм це спливло, i Кучма дiзнався, я думаю, це було б останнє розпорядження, яке дав керiвник Адмiнiстрацiї тому чи iншому мiнiстровi чи генпрокурору. Тому, коли говорили Литвин чи Медведчук, спiврозмовник мав уявити собi, що каже  Президент. А iгнорувати волю сильного Президента, як ви розумiєте,  для чиновника подiбно до смертi. Ось це i є основа впливу людей з Адмiнiстрацiї.

"Ця людина розписує, хто має увiйти, а хто вийти"

-- Якщо поставити в ряд усiх легальних "сiрих кардиналiв" Кучми, хто
мав найбiльший вплив на нього -- Табачник, Бiлоблоцький, Кушнарьов,
Литвин чи Медведчук?

-- Комусь у таке важко повiрити, але це однозначно Литвин. Вiн же пропрацював iз Кучмою на Банковiй найдовше. Але, повторюсь, найбiльший вплив на Леонiда Даниловича мали все-таки люди з-поза меж Банкової. Ти можеш говорити шефовi генiальнi речi й дуже щиро хотiти зробити йому добре, але, якщо вiн тобi не до кiнця вiрить, то тiльки думає, що ти насправдi хочеш, коли говориш це. Наприклад, свого часу за рiвнем особистої довiри i, вiдповiдно, сприйняття Президентом аргументiв, не було рiвних Волкову i Пiнчуку. Крiм робочих моментiв, має ж значення i просто людське спiлкування -- жива ж людина, хочеться з кимось i сто грамiв випити. Знаєте, як це зближує?

-- Але чи ухвалює свої рiшення Президент по сутi самостiйно? Бо для того, аби щось вирiшити, вiн мусить виробити особисте ставлення до проблеми, а цей процес має свої складовi. Вiн базується на доступi Президента до тiєї чи iншої iнформацiї -- зi ЗМI, живому спiлкуваннi з рiзними людьми. А це ж хтось може режисувати -- яку iнформацiю "допустити" до вух Президента, а яку - заблокувати.

-- За Кучми впродовж усього його президентства були двi ключовi
фiгури -- голова Адмiнiстрацiї i перший помiчник Президента (була така посада). Наприклад, коли Адмiнiстрацiю очолювали Табачник, Бiлоблоцький i Кушнарьов, першим помiчником був Литвин. А перший помiчник має такий апаратик, який називається групою радникiв, наукових консультантiв i референтiв Президента.

-- Це як Адмiнiстрацiя в Адмiнiстрацiї?

-- Так, i координатором цiєї групи є перший помiчник. У цiй схемi,
зокрема, було закладене уникнення тiєї проблеми, про яку ви кажете, --
монопольного впливу однiєї особи. О 16 годинi керiвник Адмiнiстрацiї
має час у Президента -- приходить iз паперами на пiдпис, говорить, що
вважає за потрiбне, одне слово, "впливає".

Але о 16.30 перший помiчник iде до президентського кабiнету, голова
Адмiнiстрацiї виходить. I вже перший помiчник малює (якщо вiн на це
спроможний) зовсiм iншу iнформацiйну картину. Поки першим помiчником працював Литвин, а керiвники Адмiнiстрацiї змiнювалися один за одним, саме вiн i був найбiльш впливовим серед офiцiйних працiвникiв Банкової.

Потiм, пiсля президентських виборiв 1999 року, вiдбувається суттєве
переформатування Адмiнiстрацiї. Очолює її Литвин. I що вiн найперше робить?

-- Лiквiдовує посаду першого помiчника.

-- Так! Бо вiн добре знав, що це таке, коли ще хтось ходить до президентського кабiнету.

-- А оце "запихання" його у Верховну Раду 2002 року теж було наслiдком iнтриги якогось клану?

-- Нi, коли це вирiшили, первинним було не те, хто стане новим
керiвником Адмiнiстрацiї, а те, хто буде головою Верховної Ради,
здатним забезпечити контроль над її роботою. I Леонiд Данилович
вирiшив, що його iнтереси там важливiшi, i їх там зможе забезпечити
Литвин. I не помилився. Згадайте, яку роль Верховна Рада вiдiграла пiд час  Майдану.

Коли ж для Литвина Кучма "придумав" спiкерство у парламентi, отодi вже постало питання, хто посяде його мiсце на Банковiй перед тими
боями, якi належало пройти наприкiнцi термiну президентських повноважень.

-- I чому вибiр упав саме на користь Медведчука?

-- Вiн запропонував Кучмi варiант того, що можна назвати по-рiзному
-- хочете контролю, а хочете -- ефективної роботи в iнформацiйному просторi.  Медведчук подав свiй проект, як можна регулювати iнформпотоки. Це стало тим аргументом, який i переконав.

-- Звичайна людина, думаючи про Президента, вважає, що в того все
посекундно розписано -- якiсь продуманi кроки, рiшення, серйознi
зустрiчi, переговори... А як загалом виглядає робочий день
Президента?

-- Я знаю, що був такий Президент, який приїжджав на роботу десь
близько 11-ї та йшов в оздоровчий вiддiл плавати...

-- А в Адмiнiстрацiї Президента є й такий вiддiл?

-- Є. Це у дворi, де ДУСя (Державне управлiння справами. -- Авт.).

Так-от, вiн поплавав там, пообiдав, щось там iз кимось перемовився, сiдав у машину i повертався назад додому.

-- А Кучма працював в iншому режимi?

-- Треба мати на увазi, хто ким був до того, звiдки прийшов у полiтику. Кучма прийшов iз чи не найпотужнiшого в Радянському Союзi
пiдприємства "оборонки".

О 8.30 вiн завжди був на роботi, хоч годинник звiряй. Мiй кабiнет був
розмiщений так, що Президент повз нього проходив. То я так якось у той час мiж iншим щось робив бiля дверей. У Кучми була звичка: вiн вiтався з усiма, хто потрапляв йому на очi, за руку. Ось у такiй обстановцi теж можна було дуже неофiцiйно "вплинути" на Президента, щось коротко сказати, до чогось привернути увагу.

Загалом життя Президента формується за графiком. Вiн розписаний день наперед i здебiльшого тiльки форс-мажорнi ситуацiї його змiнюють.

-- Хто розписує цей графiк?

-- Перший помiчник, а тепер -- глава Адмiнiстрацiї. Ця людина розписує, хто має увiйти, а хто вийти. Укази Президента, кадровi питання, законопроекти -- це в керiвника Адмiнiстрацiї, а графiк боса -- це в компетенцiї першого помiчника.

-- А хто мiг впливати на людину, яка графiк складала? Його ж могли
попросити, заплатити -- це ж фактично "сiрий кардинал" такий, людина, котра розпоряджається особистим часом Президента.

-- Так, це надзвичайно важливе питання -- хто в кабiнет зайде, де завжди сам президент...