Держава не робить елементарного, щоб знизити ажіотаж на продукти, стверджує чиновник ОДА

Варто було лише змінити цінники, як «наживка» клюнула. Тернополяни один за одним потяглися у супермаркети і скупляли все підряд, бо, мовляв, потім буде ще дорожче. Розкупили і нові, і залежані запаси, які, до речі, навряд чи були за старими цінами. Всьому ж є одне пояснення: долар росте. Навіть бабки на базарі свої картоплі-буряки та насіння вимірюють за курсом долара.

У Тернополі люди масово скуповують продукти. Макарони, цукор, крупи, борошно, олія – усе, що має тривалий термін придатності, з прилавків магазинів перекотилося у кухонні тумби, комори, комірчини.

Загалом є три аспекти, які спонукали громадян спустошувати магазини, повідомляє «Номер один».

По-перше, їх налякали посередники, які акцентували увагу на тому, що через ріст долара нові партії продукції будуть значно дорожчими. По-друге, люди злякалися, що прилавки можуть спорожніти, як на сході, і придбати продукти для сім’ї стане не можливо. Ну і по-третє, не можна недооцінювати роботу маркетологів. Вони у потрібний момент спрацювали дуже грамотно, а тернополяни просто на це купилися.

Експерти зазначають, що такі маніпуляції громадянами можуть зіграти з економікою злий жарт. Продавши все за один тиждень, люди перенаситяться і на кілька місяців забудуть дорогу до магазинів.

Начальник Департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Олег Напора наголошує, що вітчизняних продуктів в Україні вдосталь, тому причин для продуктової паніки немає.

– Тернопільщина та Україна в цілому вдосталь забезпечена продуктами с/г виробництва – борошном, цукром. Дечого є навіть більше, ніж потрібно. Навіть більше скажу, у зв’язку з падінням курсу гривні та ростом цін на зернові їх стало надзвичайно вигідно продавати за кордоном. Відповідно тепер невигідно вирощувати худобу. Всі господарства, які займаються розведенням тварин та птиці, стараються позбавитися запасів. У результаті м’яса на ринку з’являється все більше, а через те, що пропозиція перевищує попит, товар падає в ціні, – каже Олег Напора.

Важко повірити, але основними ляльководами у продуктовій істерії стали дистриб’ютори та торгові мережі, яким вигідно прискорювати оборот. Вони застосували елементарні маркетингові ходи. На полички виставляли менше продукції, а напівпорожні прилавки спонукають людей забирати останнє.

– Через ріст попиту зросли і ціни на продукцію, яка має тривалий термін придатності. Люди беруть борошно та крупи з запасом. А ось овочів та фруктів з надлишком не візьмеш, бо вони швидко псуються. У результаті ціни на них практично не змінилося. З одного боку, добре, що люди пришвидшують оборот, з іншого боку - причин для такої паніки немає. Лише уявіть, скільки продуктів тернополяни потім викинуть у смітник. Ними можна кілька днів прогодувати нашу армію. Зверніть увагу, що навіть при такій істериці доволі низьким залишається попит на свічки, генератори, сірники. Всі ці вироби залишились у людей ще з «кінця світу» 2012 року. Тих запасів вистачить людям ще на кілька років. Аналогічна ситуація може бути з продуктами тривалого зберігання, – наголошує Олег Напора.

За словами Олега Напори, є лише один об’єктивний фактор зростання вартості продукції. Це необ’єктивно висока ціна на пальне. У результаті транспортування стало однією з найдорожчих складових собівартості продукції.

- Привозити продукцію на ринки у невеликій кількості виробникам стало невигідно. Через суттєві витрати на транспортування кілограм продукції значно дорожчає. Умовно кажучи, кілограм картоплі коштує одну гривню, а її доставка з віддалених районів - 3 грн. Виходить, доставка дорожча від самої вартості продукту, – каже Олег Напора.

Легких виходів із цієї ситуації немає. І першими можуть вплинути на неї самі ж українці. Людям слід заспокоїтись і мислити тверезо. Істерика тільки пришвидшує ріст цін. Як тільки знизиться попит, усе стане на свої місця.

– Проблема ще в тому, що до цього часу не може адекватно запрацювати аграрний фонд, де зберігаються величезні запаси борошна, цукру, круп та інших стратегічних продуктів, - каже Олег Напора. - Держава не дає продукції, яка має збити ажіотаж. Ми кілька разів зверталися у профільне міністерство з проханням випустити ці резерви на продовольчий ринок, але Київ мовчить. Зараз дуже актуальним є питання щодо ціни на хліб. Наші хлібопекарні зацікавлені в тому, щоб втримати її на рівні існуючої, а для цього їм потрібно борошно з Аграрного фонду. Втім столиця не дає згоди на підписання договорів. Інша проблема – пальне. Уряд не дає можливості отримати аграріям дешевого бензину. Це дуже боляче б’є по галузі. Виходить, що надзвичайно дешевий товар надто дорого везти до споживача. Кілограм картоплі в селі та на ринку відрізняється на вартість доставки. Відповідно виникає нерозуміння жителів міст, які вважають, що фермери їх просто грабують.

Для того, щоб побороти паніку, в області планують провести кілька ярмарків. Два з них відбудуться напередодні Великодніх свят. Продукти там обіцяють відпускати за їхніми реальними цінами.