Спеціалісти на Тернопільщині почали масово виявляти небезпечні продукти

Ось уже два роки обласна вірусологічна лабораторія проводить дослідження на наявність у продуктах генетично модифікованих організмів. На витоках працівники установи виявляли поодинокі випадки позитивних знахідок. Зараз же статистика таких результатів почала зростати зі швидкістю світла.

Ще торік спеціалісти виявили ГМО у семи взірцях продукції, а в 2015 – вже у понад трьох десятках. І це при тому, що дослідження проводяться не планово, а за заявами виробників.

Сам собі господар

Уперше про нові трансгенні рослини заговорили ще на початку 80-х років, коли в 1983 році група вчених з американської компанії «Монсанто» створила перші генетично модифіковані рослини. У 1992 році в Китаї розпочали вирощувати тютюн, який «не боявся» шкідливих комах. Але початок масовому виробництву модифікованих продуктів поклали в 1994 році, коли у США з'явилися помідори, які не псувалися при перевезенні. Генетично модифіковані організми – це організми, в яких генетичний матеріал (ДНК) змінено неможливим у природі способом. ГМО можуть містити фрагменти ДНК з будь-яких інших живих організмів - як росли, так і тварин і комах. Використання ГМО спершу мало цілком благородну мету. А саме - збільшити урожайність рослини, зробити її стійкішою до природних впливів, покращити смакові властивості та збільшити термін зберігання. Але у ході роботи виробники почали зловживати таким досягненням науки. Основний потік генетично модифікованих культур складають соя, кукурудза, картопля, рапс. Вони потрапляють до нас на стіл або в чистому вигляді, або як добавки у м'ясних, рибних, хлібобулочних і кондитерських виробах, а також у дитячому харчуванні.

У 2010 році закон зобов’язав виробників маркувати продукти харчування щодо наявності чи відсутності в них генетично модифікованих організмів. Протягом 2010-2011 років усі підприємства харчової промисловості, які розташовані на території Тернопільської області, проводили дослідження й отримували відповідні результати на базі Хмельницької, Рівненської, Львівської санепідстанцій. Згодом провести дослідження на наявність генетично модифікованих організмів у продуктах стало можливим і на Тернопільщині. Спершу цим займалася обласна Держстандартметрологія. Потім установу позбавили права проводити подібні дослідження, і в 2013 році, пройшовши атестацію, естафету перейняла вірусологічна лабораторія Держсанепідслуби. На початку для досліджень використовували тест-системи «Київстандартметрології». Однак згодом спеціалісти знайшли більш практичні тест-системи. Попри те, що закон зобов’язав кожного виробника маркувати свою продукцію, дослідження на наявність ГМО проводять не всі. Та результати, отримані при тестуванні невеликої кількості продуктів чи сировини, шокують навіть спеціалістів.

- Для проведення дослідження клієнти повинні написати заяву на ім’я директора установи «Тернопільський обласний лабораторний центр». До заяви надаються акти відбору проб, в яких вказано, хто відібрав пробу, в якій кількості та номер партії. Кількість проби регламентовано відповідними документами, а саме ДСТУ «Методи виявлення генетично модифікованих організмів і продуктів з їхнім вмістом». Як правило, процес аналізу триває один день. Вартість дослідження становить 289 грн., - розповідає Номер один завідуюча лабораторією Людмила Дементьєва.

Як правило, заяви на дослідження подають керівники сільськогосподарських підприємств. Готову харчову продукцію досліджують значно рідше. Протягом усього періоду на перевірку лише двічі приносили спиртні напої, які виготовляють на основі зернових. Кілька разів - ковбасні вироби.

Варто зазначити, каже спеціаліст, що важливе значення має відсоток виявлення вмісту ГМО. Показник від 0,1 до 0,9 вважається допустимою нормою. Завідувач лабораторії підкреслює, що варто віддати належне нашим виробникам, адже вони добровільно приносять на дослідження взірці продукції, а отже, зацікавлені у хорошій якості своєї роботи. Вони купують продукцію, яка є складовою їхнього виробу, і хочуть впевнитись у її якості, адже це імідж підприємства. Після проведення дослідження результати зафіксовуються у протоколах, які зберігаються в лабораторії. Один екземпляр результату на бланку видається заявнику, інший - зберігається у лабораторії.

- У нас немає державних бланків для видачі результатів. Ми їх розробили самостійно, базуючись на досвіді колег з інших обласних центрів. У ньому зазначено всю інформацію про замовника, взірці дослідження, дата проведення, результати тощо, - каже Людмила Дементьєва.

У відповідності до вимог Закону, введенню в обіг ГМО обов’язково повинна передувати державна реєстрація. Її  здійснює Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України. На жаль, до цього часу жодного реєстру ГМО та продукції, виробленої з їх застосуванням, в Україні не створено, тому існує можливість, що виробники сільськогосподарської продукції будуть намагатися ввозити та запроваджувати ГМО і пов’язану продукцію нелегально. У ДСЕС підкреслюють, що не сприяє об’єктивності дослідження той факт, що взірці для дослідження підприємства, як правило, забирають самостійно, без участі працівників лабораторного центру.

Кожен четвертий взірець – з ГМО

У 2014 році працівники лабораторії провели 187 досліджень на наявність ГМО. З них 7 були позитивними. Натомість від початку 2015 року перевірено уже 124 взірці продукції. Виявлено 33 позитивних знахідки. За словами Людмили Дементьєвої, серед продуктів, які найчастіше надають на дослідження, - соя. Рідше - кукурудза, насіння гарбуза, помідорів, соєва олія тощо. Цьогоріч лабораторія готова до проведення дослідження ріпаку. Для цього закупили спеціальні тест-системи, адже набори, якими здійснюють дослідження інших продуктів, для цієї рослини не годяться.

Здавалося б: ну що нам з тої сої, ми її майже не споживаємо. Це у чистому вигляді (!). Але ГМ соя може входити до складу хліба, печива, дитячого харчування, маргарину, супів, піци, їжі швидкого приготування, м'ясних продуктів (наприклад, вареної ковбаси, сосисок, паштетів), борошна, цукерок, морозива, чіпсів, шоколаду, соусів, соєвого молока і т.д. ГМ кукурудза (маїс) може бути в таких продуктах, як їжа швидкого приготування, супи, соуси, приправи, чіпси, жуйка, суміші для тістечок.

ГМ крохмаль може міститися в більшому спектрі продуктів, у тому числі і в тих, які люблять діти, наприклад у йогуртах. За даними фахівців, 70% популярних марок дитячого харчування містять ГМО. Близько 30% кави на українському ринку - генетично модифіковані. Та ж ситуація із чаєм.

На жаль, на смак і на запах присутність ГМ-інградієнтів визначити не можливо – виявити ГМО у продуктах харчування дозволяють лише сучасні методи лабораторної діагностики. Фахівці-супротивники ГМО стверджують, що вони несуть три основні загрози. Перша - організму людини: алергічні захворювання, порушення обміну речовин, поява шлункової мікрофлори, стійкої до антибіотиків, канцерогенний і мутагенний ефекти. Загроза навколишньому середовищу – поява вегетуючих бур'янів, забруднення дослідницьких ділянок, хімічне забруднення, зменшення генетичної плазми й ін. Та глобальні ризики – активізація критичних вірусів, економічна безпека. Проблема не тільки в тому, що аграрії висівають модифіковане насіння, а й у тому, що під час його зростання відбувається перехресне запилення. Відтак, страждають і рослини, які зростають довкола.

«Номер один» уже повідомляла про те, що ГМО виявили навіть у партії сардельок вищого ґатунку. Такий результат став шокуючим не лише для працівників лабораторії, а й для виробника. Як розповіли у ДСЕС, наразі він проводить власне розслідування. Нещодавно для повторного дослідження представлено взірці нової партії продукції. Результат знову позитивний. Який саме інгредієнт містить ГМО, важко сказати, констатують працівники лабораторії. Це може бути будь-що: від м’яса до спецій.

Для врегулювання питання обігу ГМ-продуктів в Україні немає і не було політичної волі.  Тому й настільки страшною ситуація склалася зараз у нашій країні. Аби зійти з мертвої точки, для початку потрібно бодай запустити ті механізми, які прописані у законодавстві. А далі методом проб та помилок можна вибудувати власну систему біозахисту країни. Зараз же громадяни можуть покладатися лише на добросовісних виробників, яких, як виявляється, не так уже й мало навіть у нашій області. Залишається сподіватись, що такими ж відповідальними стануть і вищі державні органи влади.