Одні повертаються з АТО через місяць, інші сидять в окопах по півроку: як проводять ротацію тернопільських бійців?

Чому одні чоловіки їдуть у зону проведення АТО на місяць, а інші сидять в окопах по півроку, мріючи хоча б на кілька днів потрапити додому? Таке питання ми вже неодноразово чули, спілкуючись із рідними військовослужбовців.

Читачі постійно залишають такі відгуки у коментарях на сайті. Тернополян обурює той факт, що працівники правоохоронних органів чи силових відомств, які мають спеціальну бойову підготовку, протягом місяця чергують на блокпостах і, повертаючись додому, вже мають право на те, щоб користуватися різними пільгами та оформлювати статус учасника бойових дій. Натомість хлопці, яких мобілізували в Збройні сили України, після короткострокового навчання їдуть у зону АТО на невизначений термін. І більшість з них перебуває на передовій.

Прагнуть рівних умов

- Я розумію, що армія є армія, але ж мусить бути справедливість! - обурюється дружина військовослужбовця Наталія (прізвище редакції відоме - прим. авт.). – Мій чоловік - військовий. Уперше поїхав на Схід ще в березні минулого року. Багато його товаришів не повернулися додому. На першу ротацію вони прибули лише у вересні, тоді як міліціонери і працівники СБУ, побувавши у зоні АТО лише місяць, уже отримували почесті. У листопаді 2014 року знову поїхали і воюють досі.

За словами жінки, вона не має нічого проти правоохоронців. Але чому керівництво держави не створило рівних умов для всіх учасників АТО? Саме така несправедливість, на її думку, пробуджує в людей небажання йти служити.

Газета «RIA плюс» спробувала розібратися в механізмі проведення ротацій. Відповіді, як і коли мають замінювати одних військовослужбовців іншими, немає. Або принаймні її не хочуть озвучувати в ЗМІ.

Точної кількості - скільки ж тернополян було мобілізовано в лави ЗСУ - у військовому комісаріаті не називають, мотивуючи це державною таємницею. Виконуючий обов’язки військового комісара обласного військкомату Володимир Катинський неодноразово говорив, що порядок проведення ротації визначає Міністерство оборони України, і на місцевому рівні  вплинути на це не можуть.

Для прикладу, згадаємо хоча б останню подію, яка відбувалася в Тернополі. 17 березня дружини та рідні бійців місцевого батальйону «Збруч» вимагали демобілізації військовослужбовців. Військових, які наразі є частиною 128-ї гірсько-піхотної бригади, мобілізували ще в березні минулого року. Демобілізовувати вчасно не збиралися. Тільки після того, як рідні підняли галас і новини про мітинг розлетілися по всій Україні, чоловіків таки відпустили. До речі, тоді зі Сходу чимало бійців «Збруча» приїхало на свою першу ротацію.

Це лише один, але не єдиний випадок. Ми надіслали запит у Міністерство оборони України з проханням пояснити порядок проведення ротацій серед військовослужбовців.

- З метою уникнення створення соціальної напруги у військових частинах (підрозділах) ЗСУ відпрацьовано відповідні графіки проведення ротацій особового складу у підпорядкованих військових частинах, які затвердив начальник Генерального штабу, - пояснює тимчасово виконуючий обов’язки начальника Управління преси та інформації МОУ Олександр Мотузяник.

Зазначеними графіками, за його словами, передбачене поетапне проведення заходів щодо виведення підрозділів із зони АТО та відновлення їх боєздатності, у тому числі доукомплектування особовим складом, який призваний у ході ІV черги мобілізації; проведення бойового злагодження на відповідних військових полігонах; завершення ремонту військової техніки та переміщення у зону АТО. Ротацію сплановано здійснювати з урахуванням недопущення зниження рівня боєготовності і бойового потенціалу створених угруповань військ (сил) та необхідності забезпечення спроможності військових частин (підрозділів) виконувати покладені на них завдання. Ось і вся відповідь.

У той час, коли Міноборони не озвучує періодичності проведення ротацій, Міністерство внутрішніх справ України (далі МВС - прим. авт.) визначило середню тривалість службового відрядження працівників правоохоронних органів у зоні проведення АТО - 30 діб.

В АТО побували 777 міліціонерів

Загалом же для виконання завдань, визначених Законом України «Про боротьбу з тероризмом» та несення служби у районах проведення АТО на території Донецької та Луганської областей станом на 25 березня поточного року 777 працівників обласного управління внутрішніх справ у Тернопільській області здійснили 1250 відряджень.

- Серед працівників міліції є ті, хто побував у зоні АТО вже кілька разів, - наголошує начальник обласної міліції Олександр Богомол. - Багато з них виконували завдання неподалік від лінії фронту. Тому їхня праця не є менш важливою. Особисто я думаю, що місяця замало для адаптації в тих умовах. 60 діб, певно, достатньо для того, щоб виконати поставлені завдання та приїхати на ротацію у нормальному психологічному стані. Хоча це не від мене залежить.

Для підготовки матеріалу ми звернулися з інфозапитом в обласне управління СБУ з проханням відповісти, скільки їхніх працівників виконували завдання на Сході країни. Однак отримали відмову. Цитуємо: «Інформація про організацію, стан бойової і спеціальної підготовки, чисельний склад спеціального підрозділу СБУ і про організацію його антитерористичних заходів становлять державну таємницю".

Йдемо далі. Щодо отримання статусу учасника бойових дій, який, по суті, дає можливість оформити ряд пільг (детальніше - див. табл.). Законом передбачені рівні умови для всіх учасників АТО, не важливо, скільки часу боєць виконував завдання на Сході. Тож правоохоронці вже за місяць можуть стати учасниками бойових дій. Точних даних про те, скільки бійців регулярної армії отримали такий статус, немає, оскільки кожен подає відповідні документи у військовій частині, де проходить службу. Натомість в обласній міліції цифру озвучують.

- До МВС на розгляд відповідної комісії направили 555 матеріалів, необхідних для надання статусу учасника бойових дій працівникам органів внутрішніх справ, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, - каже начальник обласної міліції Олександр Богомол. - Проте станом на 25 березня жодному з працівників МВС Тернопільської області не надали статусу учасника бойових дій.

За проявлену мужність та героїзм при захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України, вірність присязі працівника управління внутрішніх справ, високопрофесійне виконання службового обов’язку заохочено 30 працівників, 12 з них отримали чергові спеціальні звання в порядку заохочення, відповідно до постанови КМУ від 17 липня 2014 року за №271 «Про заохочення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ – учасників антитерористичної операції», 13 працівників нагороджено відомчими заохочувальними відзнаками МВС України, чотирьох працівників нагороджено Державними нагородами України, одного працівника - відзнакою Верховної Ради України.

На питання, чи є серед працівників обласної міліції ті, хто відмовляється їхати в зону АТО та яка відповідальність передбачена за такі дії, Олександр Богомол відповів, що таких - лише троє. Їх звільнили.

Аналізуючи ситуацію та зважаючи на численні відгуки тернополян, «RIA плюс» направила ще один запит у МОУ з проханням надати громадянам чітку відповідь: чи спроможні керівники МОУ, СБУ та МВС створити справедливі умови для того, щоб учасники АТО отримували статус і пільги залежно від складності завдань, які вони виконують, і терміну їх перебування у зоні проведення АТО?! Відповідь опублікуємо в наступних випусках газети.

«Армія - заковані у броню лицарі»

Своїми думками щодо періодичності проведення ротацій ексклюзивно для «RIA плюс» поділився працівник прес-служби Генерального штабу ЗСУ України, кореспондент «Народної армії» Роман Бакуменко.

- У міліції, СБУ та армії дуже різні завдання, - наголошує він. - Підготовка мобілізованих, які вже мають військову підготовку, на полігонах триває по кілька місяців. Та все одно їх вважають новачками до першого бою. Силовики ж такої підготовки не мають. Армія – це дуже потужний інструмент, який діє проти іншого, дуже потужного інструменту. СБУ і міліція – як хірурги зі скальпелями, у той час, коли армія – це заковані у броню лицарі з дворучними мечами. Змахнувши таким мечем, лицар знесе хірургу голову і навіть не помітить.

Чисельність Збройних сил, за словами Романа Бакуменка, - орієнтовно 200 тисяч. У зоні АТО - близько половини. Щоб проводити регулярну ротацію, треба мати як мінімум ще два комплекти військових частин та підрозділів. Припустимо, що на фронті - 100 тисяч, то для їх ротації треба мати ще 200 тисяч. Загалом же військо повинне налічувати 1 млн 200 тис. осіб.

- Україна потягне мільйонну армію? - питає він. - Звісно, ні. Тому ще з давніх часів було заведено, що армія має чисельність, необхідну для ведення бойових дій, а відновлення боєздатності військових частин та підрозділів здійснюється за рахунок призову чи мобілізації. Тобто ті, хто завтра повинні будуть взяти до рук зброю, сьогодні працюють у народному господарстві, не тягнучи з бюджету, а, навпаки, наповнюючи його. Зважаючи на необхідність навчання тих, хто йде на зміну на передову, проводити часту ротацію фізично неможливо. Іншими словами, чим довше одні перебувають на передовій, то менше втрат несе держава. Адже досвідчені солдати рідше гинуть та ефективніше знищують ворога, на передовій - менше новобранців, з народного господарства відривають меншу кількість працездатного населення.