«Голіруч їхати на передову немає сенсу»: волонтери Тернопільщини просять активно долучатися до збору допомоги для бійців

У районному штабі національного спротиву і в будні, і у свята кипить робота: волонтери екіпіровують бійців, формують і відправляють посилки на передову та у госпіталі, а також приймають амуніцію від правоохоронців, які приїжджають на ротацію, від демобілізованих із ЗСУ військовослужбовців.

Часті гості тут бійці з передової, поранені захисники Вітчизни, яким теж намагаються приділити увагу, видати необхідні їм речі.

Проте оптимізму з кожним днем усе менше, полиці штабу порожніють, а кошти майже не надходять. Переважно зараз грішми допомагає українська діаспора. Однак волонтери постійно моніторять потреби бійців в зоні АТО і бачать, що вони не зменшуються. – Бійці, з якими зв’язуємося ми, або ті, які телефонують нам, замовляють різне – від літньої форми, берців, футболок, шкарпеток, цигарок, засобів гігієни до біноклів, ключів для ремонту техніки, тепловізорів, електрогенератора, – каже Володимир Голоднюк. – Однак з телеекранів тепер щодня не повідомляють про те, що ллється кров і фінансові надходження зійшли до мінімуму. А голіруч їхати на передову немає сенсу. Ми всі маємо зрозуміти, що війна не закінчилася і не закінчилася місія волонтерів – роботи в них не поменшало з оголошенням перемир’я. Зараз виходить, що про штаб наші земляки уже забули, а ми попри все досі працюємо і не збираємося складати рук. Можливо, через брак коштів доведеться скоротити напрямки та обсяги допомоги, бо бачимо, що охопити все, що планували, не вистачить ресурсів, пише Народне слово. 

У березні надходження у штаб склали 36 тисяч 342 грн., 200 євро, витрачено 76 тисяч 553 грн., екіпіровано 40 бійців. У квітні надійшло 3 тисячі гривень, 170 євро, 731 долар, витрачено 24 тисячі 681 грн., екіпіровано 12 чоловіків.