Місце, яке приховує 400 років історії: таємниці Домініканського костелу на Тернопільщині

У самому центрі Чорткова на Тернопільщині стоїть споруда, яку важко не помітити. Домініканський костел святого Станіслава височіє над площею Ринок і давно став однією з головних візитівок міста. Та за його красивим неоготичним фасадом - понад чотири століття історії, у якій були монахи, королі, війни, зруйновані святині та навіть роки, коли храм використовували зовсім не за призначенням.

Історія домініканців у Чорткові почалася 22 лютого 1610 року. Саме тоді власник міста Станіслав Гольський запросив сюди монахів-домініканців зі Шманьківців, щоб вони заснували римо-католицьку парафію та монастир. Поруч із храмом постав монастирський комплекс.

Перший костел був значно простішим за той, який бачимо сьогодні. Через постійні татарські напади монастир невдовзі отримав і оборонне значення. Його оточили високими мурами з вежами, а під час небезпеки за ними могли ховатися місцеві мешканці. Частини старих оборонних мурів збереглися донині.

Тут бували польські королі

Чортківський костел свого часу приймав не лише звичайних парафіян. Храм відвідали польські королі Ян Казимир та Ян III Собеський. Про перебування Собеського нагадує пам’ятна таблиця, встановлена у храмі в 1883 році.

Але старий костел не зберігся у тому вигляді. Наприкінці XIX століття храм уже не вміщав усіх вірян, тому виникла потреба у значно більшій споруді.

Новий костел почали будувати на початку XX століття за проєктом відомого польського архітектора Яна Сас-Зубжицького. Будівництво тривало близько дев’яти років і завершилося перед Першою світовою війною. Храм звели у стилі, який називають надвіслянською неоготикою.

Саме цей храм ми бачимо сьогодні.

Чим він особливий

Домініканський костел у Чорткові вирізняється не лише розмірами. Його архітектура поєднує риси готики та оборонної споруди. Високі стіни, башти, стрімкі форми й масивний фасад створюють враження, ніби перед нами не просто храм, а старовинна фортеця.

Дослідники називають його одним із найвизначніших зразків надвіслянської неоготики в Україні. А поєднання храму з залишками давніх оборонних укріплень робить це місце особливо впізнаваним.

У храмі також була особлива святиня - образ Матері Божої Розарію. Його історія сягає кінця XV - початку XVI століття. У 1663 році король Ян Казимир передав образ чортківським домініканцям. Майже три століття він перебував у Чорткові та вважався чудотворним.

Після Другої світової війни оригінал образу перевезли до Кракова, а згодом він опинився у Варшаві. У Чорткові сьогодні зберігається його копія, яку коронували у 2009 році. Корону для образу освятив Папа Римський Іван Павло II ще у 2002 році.

Храм пережив і радянський період

У XX столітті костелу довелося пережити чи не найважчі часи у своїй історії. Після встановлення радянської влади богослужіння у храмі припинили.

А з 1959 року колишню святиню взагалі перетворили на склад міськторгу. Будівля, яка століттями була місцем молитви, опинилася в зовсім іншій ролі.

Лише у 1989 році костел повернули домініканцям.

Сьогодні храм знову діє як святиня, а поруч збереглася будівля колишнього монастиря. Її історія також непроста: у радянські часи там працювала швейна фабрика, а у 2015 році приміщення передали у власність домініканців.

Чотири століття - в одному місці

Мабуть, найбільша унікальність Домініканського костелу в Чорткові саме в тому, що це не просто красива стара будівля.

Тут буквально можна побачити різні епохи поруч: залишки оборонних мурів XVII століття, пам’ять про домініканський монастир, неоготичний храм початку XX століття, історію давньої святині та сліди складного XX століття.

Костел пережив зміни влади, війни, руйнування та десятиліття, коли його використовували як склад. Але храм вистояв і знову став місцем молитви.

Саме тому Домініканський костел святого Станіслава - одна з тих споруд, які варто побачити не лише заради архітектури. Це місце, де історію Чорткова можна буквально прочитати у камені.