Почаївська лавра як відволікаюча технологія і політичний успіх на Тернопіллі

В українському політикумі, релігії та культурному житті днями знову ожила тема Почаївської лаври, повідомляє "Дзеркало тижня". У Верховній Раді зареєст­ровано законопроект №9105, який внесли два депутати — регіонал Дмитро Шенцев та Юрій Бут, колиш­ній нашоукраїнець, виходець із коаліції БЮТ — НУНС 2008 року, а з березня 2011-го — член фракції Партії регіонів. Якщо ж народні обранці проголосують за новацію, то будівлі Почаївської лаври будуть виключені з переліку пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації. А Кабміну доручено вжити заходів для передачі їх у власність(!) релігійної громади УПЦ.

Нинішня влада вже навчилася маніпулювати Почаєвом і, залежно від політичного моменту, здобувати або принаймні не втрачати підтримки серед вірян найбільшої конфесії в Україні — УПЦ. Адже ще в липні 2003 року тодішній прем’єр Віктор Януко­вич розпорядженням №438-р вивів комплекс споруд лаври зі складу Кременецько-Почаївсь­кого державного історико-архітектурного заповідника. Наступ­ним наказом Держбуду їх було передано у безплатне користування Українській православній церкві терміном на 49 років — до 1 січня 2052 року.

Однак отримати культові спо­­ру­ди у власність — для певної конфесії дарунок набагато дорожчий, ніж довготермінове користування. Та більш надійним і юридично сильним він є тоді, ко­ли з’явиться на світ в одежині не урядового документа, а закону!

Такі жести добре показують релігійні уподобання владної верхівки. Але останнім часом діє во­на не безпосередньо, а через провладних парламентаріїв. У пояснювальній записці автори згаданого законопроекту свою позицію мотивують так: «Повер­нення куль­тових споруд Почаївської лаври релігійній громаді (УПЦ. — Р.Я.) забезпечить належне утримання і використання цієї культурної спадщини та недопущення зловживань щодо неї. Вказана передача відповідає принципам верховенства закону, історичним вимогам та державним інтересам».

Безперечно, відновлення історичної справедливості — справа благородна. Але вельми насторожує, що «незаконно забране за часів СРСР майно» намагаються повернути релігійній громаді лише однієї Свято-Успенської Почаївської лаври. Влада наразі не ставить питання про справедливість щодо споруд двох інших великих православних святинь України — Києво-Печерської та Святогірської лаври. Поза сумнівом, громади УПЦ теж хотіли б отримати їх у власність. Тому можна погодитися з настоятелем Cвято-Троїцького духовного цент­ру імені Данила Галицького в Тернополі, керівником громадської ініціативи «Українські святині — українському народові» отцем Анатолієм Зінкевичем, який переконує: «Це ж треба на заході України, а не, наприклад, у Донецькій області, де є теж лавра — Святогірська, кинути законопроектом кістку, щоб мешканці чубилися і забували про насущні проблеми. Такі дії можна порівняти із садизмом, але застосованим щодо народу»...

Не змовчала і Тернопільська облрада.

«Поданий законопроект є продовженням тотального наступу чинної влади на українське православ’я, русифікації українського народу з допомогою московської церкви і, як наслідок, — нищенням українських святинь, — вважає голова облради Олексій Кайда. — Це — намагання провладної партії знівелювати не лише українську історію, а й українську віру. Українські християнсь­кі центри — Зарваниця, По­чаївсь­ка, Святогірська та Києво-Печерська лаври, Софія Київська — це духовне багатство українців. Туди з молитвами йдуть паломники з усього світу. Українські святині повинні належати тільки українському народові. УПЦ МП, а якщо називати речі своїми іменами — РПЦ, яка має вражаючу підтримку провладної партії та парламенту, намагається повністю заволодіти Почаївською лаврою, — це вже очевидний факт. Українці повинні дати відсіч таким зазіханням та непомірному апетиту Мос­ковсь­кого патріархату». А голова фракції ВО «Свобода» Олег Сиротюк підготував текст звернення до президента, голови законодавчого органу, прем’єр-міністра про недопустимість розгляду у Верховній Раді законопроекту №9105. Однак на недавній сесії облради 50 зі 120 голосів виявилося замало, щоб ухвалити документ. Не підтримали його депутати від Партії регіонів та Єдиного центру.

Почаївська лавра стала відволікаючою технологією, реанімованою нинішньою владою саме тепер, коли життєвий рівень більшості українських громадян не поліпшується, реформи не мають системного характеру, а рівень корупції в державі не знижується. З іншого боку, наближаються парламентські вибори. І для Банкової одне з основних завдань — не допускати зростання рейтингу опозиційних партій, перш за все «Батьківщи­ни». Тому, не виключено, що, нагнітаючи тему Почаєва, синьо-білі політики свідомо дають правим партіям, особливо ВО «Свобода», принаймні не втрачати лідерських позицій серед мешканців західних областей України. Адже в цій місцевості боротьба з «антиукраїнськими зазіханнями на національні святині» викликає оплески і приносить значні політичні дивіденди. Всім добре?

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію

Коментарі