Матір тернопільського бійця про те, що син воює в зоні АТО, дізналася з телебачення

Уже другу велику партію допомоги для потреб армії всього за тиждень зібрали небайдужі мешканці Збаражчини з ініціативи Олега Кокайла. Цього разу вона призначається мобілізованим бійцям 7-го та 8-го батальйонів військової частини 3002 Національної гвардії України, які дислокуються у Тернополі і вирушать на ротацію у зону АТО.

Громади Раківця, Коханівки, Черниховець 5 травня зібрали 10 тонн картоплі та домашньої консервації, які відправили в Тернопіль, а 6 травня з Гніздичного до Збаража на склад райавтодору відправили більше 8 тонн продуктів, зібраних за сприяння сільського голови Віталія Бойка. Тут на КРАЗ вантажопідйомністю близько 30 тонн завантажили ще майже 20 тонн картоплі, моркви, буряків, які зібрали збаражчани. За партією овочів приїхали командир роти вогневої підтримки 8-го батальйону в/ч 3002, капітан Андрій Максимлюк, заступник командира 8-го батальйону з матеріально-технічного забезпечення Олексій Пахалюк. Завантажити КРАЗ допомагали волонтери другого складу Тернопільського Логістичного центру допомоги військовим АТО, пише Народне слово.

Як з’ясувалося, 29-річний Андрій Максимлюк з позивним «Капітан» уже втретє вирушить у зону АТО. До того він побував на передовій у Дебальцево. До речі, минулої осені, у жовтні підрозділ Андрія затримав начальника штабу контррозвідки ДНР. «Капітан» розповів, що 8-й батальйон стояв у так званому Дебальцівському хресті – перехресті на Вуглегірськ, потім виконував бойові завдання у Попасній.

Під час розмови Андрій зізнався, що військовим мріяв стати з дитинства, Хоча у його родині 12 лікарів, а батько – будівельник за професією. – Мабуть, мені не вистачало адреналіну, – жартує чоловік. – Перший бойовий вишкіл отримав ще школярем у Пласті, займався альпінізмом. У 2007-му році закінчив Харківську академію внутрішніх військ, потім здобув другу вищу освіту у МАУ. Служив у ЗСУ за контрактом. Звільнився у 2012 році, а у 2014-му, з початком бойових дій на Сході України, був мобілізований.

Андрій вважає, що йти захищати Батьківщину чи відсидітися в безпечному місці – це особистий вибір кожного чоловіка. – Мені було б соромно подивитися своїй дитині у вічі, якби вона, підрісши, запитала:тату, а де ти був у той час?, – каже боєць.

Він як може оберігає рідних, не розповідає їм деталей про свої небезпечні відрядження. Вдома, у Тернополі, на Андрія чекає дружина (до слова, капітан міліції) і синочок, якому у серпні виповниться чотири рочки. Мама Андрія на заробітках в Італії. Про те, що син у зоні АТО, дізналася, лише побачивши його в сюжеті ТСН на каналі 1+1.

37-річний зам. по тилу, майор Олексій Пахалюк з жартівливим позивним «Папа-мама» родом з Житомирської області, живе з родиною у місті Кам’янка-Буська на Львівщині. Побратими відгукуються про нього як про безстрашного вояка і доброго господаря, який дбає, щоб бійці були забезпечені усім необхідним.

Військові дякують мешканцям Збаражчини за допомогу. Вони переконані, що з таким тилом можна спокійно виконувати бойові завдання на передовій.

У свою чергу Олег Кокайло висловлює вдячність усім землякам, які долучилися до збору продуктів військовослужбовцям, керівництву райавтодору – за наданий гараж під склад, де зберігаються овочі, а механіку підприємства Петру Спіцаку – за технічну допомогу у розвантаженні та завантаженні провіанту.