«Було прагнення покінчити з бандитами» – тернополянин про те, чому пішов захищати Донбас

Теребовлянець Ігор Савіцький щиро вірить, що в Україні незабаром наступить мир, але нині він готовий зі зброєю в руках захищати українську землю.

Ігор Савіцький пішов добровольцем до армії в 45 років 9 травня 2014 року. Вірніше – поїхав на власному авто і потрапив у добровольчий батальйон «Айдар». Служив під Старобільськом, а потім і дотепер - у м. Щастя Луганської області, має понад 100 бойових виходів (і за це нічого немає, хоч Президентом були обіцяні грошові винагороди).

Солдат розповідає, що 3-4 червня 2014 року брав участь у штурмі м. Щастя. У вищому військовому керівництві України тоді не повірили, що погано озброєний і погано забезпечений загін прорвався углиб захопленої сепаратистами території на 70 км. У той час до підрозділу Ігоря входило 52 чоловіки, з озброєння мали один АК на трьох і два ріжки до нього. На запитання «Як же ви могли тоді так воювати і звільняти українські землі?» Ігор Савіцький відповів: «А так, були сильна злість і прагнення скоріше покінчити з бандитами. Зброю і боєприпаси захоплювали у ворогів, навіть продукти та техніку. Волонтерів тоді ще мало було, а держава на нас не звертала уваги, ніби нас і не було»,  - пише "Номер один".

Звідси виникає таке запитання, на яке офіційні представники військової і цивільної влад не хочуть відповідати, ховають очі: «Чому на початку війни на Сході України армія, погано озброєна, погано керована й організована могла звільняти наші землі, а нині, коли вже нібито все є зі зброї і боєприпасів, військова техніка, армія добре навчена і реорганізована, цього не робиться, ще більше – віддаються території з великими втратами у живій силі і техніці? Взяти для прикладу хоч би те саме Дебальцеве». Всі воїни передової також не розуміють (але виконують!) такого перемир’я, коли гинуть їх товариші й багатьох тяжко ранить. Якраз у боях за Щастя Ігор отримав перше поранення. Говорить, що то пусте, куля пройшла навиліт крізь м’язи вище коліна.

«Потім були інші бої у складі «Айдару», наприклад, два місяці біля селища Металіст неподалік Щастя, – продовжує розповідь Ігор. – У цих місцях загинув не один наш воїн. Приблизно 10 липня керівництво нашого батальйону подало подання у вище військове керівництво країни щодо присвоєння посмертно п’ятьом бійцям Героя України, та так і до сьогодні родини бійців не отримали ні нагород, ні матеріальної компенсації. Саме за Щастя я отримав першу свою бойову нагороду, потім ще одну -за бої за с. Металіст. А 19 липня ми пішли в обхід на допомогу хлопцям з 80-ї окремої аеромобільної бригади ВДВ Збройних cил України, яких оточили в Луганському аеропорту. Дорогою вибили блокпост сепаратистів поблизу с. Григорівка. Тоді ми, 120 солдатів, підсилених 5-ма танками і 7-ма БТРами, прямо йшли на Луганський аеропорт. Та доля мене і моїх бойових побратимів випробувала по-особливому. Танк, на броні якого ми наступали, підірвався на керованій фугасній міні. Мені обпекло правий бік, а далі – темрява. Як потім виявилось, купа осколків вп’ялися у мене, в праву легеню. Із нас 5-ти двоє були тяжкопоранені, один – середньо, я і ще один вояк - легкопоранені. Весь екіпаж танка загинув. Царство небесне тим Героям! Далі – три довгих місяці лікування, реабілітація. Шкода, що втратив так багато часу, це ж скільки нечисті міг би  ще знищити. Вперше мене оперували у Харківському військово-медичному центрі Північного регіону. Лікарі виймали найнебезпечніші для життя осколки. Щиро дякую лікарям Є. Скибі, В. Біленькому і В. Негодуйко. Через кілька днів оклигав і мене перевезли до Одеси, у військово-медичний центр Південного регіону, де оперував підполковник медичної служби Б. Кучер. Пам’ятаю, коли мені вводили наркоз, я, можливо, невдало пожартував: «Пане докторе, а чому у вас руки тремтять? Не бійтесь, я терплячий, усе витримаю!» Лікар не зрозумів жарту і трохи мене пожурив. Дякую йому за його золоті руки, світлу голову та майстерність! Хай береже його Бог для нас, українських вояків!

За бій, в якому дістав друге поранення, також є медаль. У загальному маю шість нагород, але лише дві отримав на руки чи то пак – на груди, інші ще йдуть бюрократичними шляхами. П’ята нагорода була за врятування танкіста. А було це так: після одужання від  поранення, з 1-го на 2-е січня 2015 року, одна місцева жінка повідомила нам, що в себе на дачі (на підконтрольній сепаратистам території) переховує ось уже чотири місяці нашого пораненого танкіста. Ми з товаришем Миколою Кричуном переодягнулися в цивільне і без зброї, лише з ножами, пішли вночі по танкіста. Вояк був у тяжкому стані, тому дали йому укол і він невдовзі заснув. Так його і доправили на нашу територію, нас зустріли на мості до м. Щастя українські бійці».

На сьогодні Ігор Савіцький не має ніяких відзнак про поранення, окрім виписок про операції та лікування у вищевказаних госпіталях. Немає він і посвідчень учасника бойових дій та учасника АТО. Отак держава дбає про своїх героїв. Тепер йому потрібно буде доводити, як і тисячам інших бійців, що він захисник своєї Батьківщини…

Та це ще не все, що трапилося з бійцем. Побував він з 11 по 25 листопада 2014 року у Львівському військово-медичному центрі Західного регіону на лікуванні, бо ті два осколки в легені постійно тривожили. Та його там ніхто не збирався лікувати. Лікуючий лікар, заступник начальника центру О. Похлєбаєв, після двох тижнів утримування (солдат каже, що навіть пігулок не давали!) повідомив йому, щоб отримати інвалідність ІІ групи, потрібно заплатити хабара в розмірі 2000 євро. Це було все! Інші воїни, менш адекватні за Ігоря, напевно, розірвали б того лікаря на шматки, та наш земляк лише сказав: «Ні в Харківському, ні в Одеському шпиталях лікарі навіть не думали про таке, від простого могоричу за давнім українським звичаєм відмовилися, а ти…, ти…». Та й пішов солдат далі воювати з двома осколками в легені і вірою у перемогу.

У відпустці Ігор вже думає про мирне життя, переживає за майбутнє усіх бойових побратимів України, адже більшість із них потребують вагомої психологічної реабілітації. Каже, що ці люди пройшли всі жахіття війни і їм тяжко буде адаптуватись до мирного способу життя. Найперше, у них з кожним днем війни росте ненависть, окрім до ворогів, до так званих «диванщиків» та до бездіяльності представників влади. І після війни саме на них буде виплескуватись їх агресія. На жал, у нашій області в плані психологічної реабілітації воїнів ще мало робиться і це велика помилка влади.

Нині Ігор мріє, планує і робить перші кроки до створення в м. Теребовля фонду ветеранів бойових дій на Сході України й облаштування хостелу з 2-3 будинків в одному з мальовничих лісових куточків Теребовлянщини. Туди він і його соратники будуть запрошувати в першу чергу найбільш скалічених фізично і психологічно колишніх воїнів АТО для їх реабілітації та просто для відпочинку. Бо такі часи настали, що на державу і її керманичів надії марні. Якщо й надалі буде таке відношення до скалічених війною наших воїнів, то буде в мирний час велика біда. І якщо у функції обласних та районних військкоматів не входить піклування про демобілізованих воїнів, то ці проблеми має взяти на себе місцева влада.

Строк служби в Ігоря Савіцького закінчується 9 травня цього року, зараз він у відпустці і повернеться до свого військового підрозділу лише за документами. Проте каже, якщо ворог почне серйозні бойові дії, то на дембель не піде, а знову захищатиме свою Вітчизну.

Сильна злість бандити тернопільський боєць захищати Донбас
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань

Пригоди
Від свідків вдалося дізнатися, що авто патрульної поліції їхало на виклик (у нього був включений сигнальний пристрій), а "Газель" повертала в двір будинку. На місце аварії приїхало дві швидких. - Водій буса хотів заїхати в двір, у нього був включений поворотник. А патрульна їхала по вулиці 15 Квітня і водій поліції не встиг загальмувати, - розповідають очевидці ДТП, пише 20 хвилин. За словами очевидців, постраждав водій поліцейського авто, його забрала шви...
Суспільство
Українські чоловіки дуже балувані. Матері їх неправильно виховують з дитинства. Вони змалку бачать, як мати тягне на собі всі гріхи світу і звикають до цього. Зазвичай, чекають на все готове. Через те нема поваги до жінок. Так вважає тернопільська художниця Марія Ділай. За три роки проживання в Іспанії вона переосмислила своє бачення стосунків між чоловіком і жінкою, пише ПроТе. – В Іспанії чоловіків стільки, що очі розбігаються, –  говорить Марія. – І усі...
Суспільство
Повідомляємо, що у зв’язку із ремонтними роботами, не буде електропостачання в окремих будинках Тернополя. А саме:- 17.10.18р. з 09:00 год. до 13:00 год. за адресами:    вул. Микулинецька, 5, 7, 11, 13;    вул. Бродівська, 2, 10-13;    вул. Збаразька, 1-27 (непарні);    Збаразький провулок;    вул. Лозовецька, 1;    вул. Фабрична, 2.
Суспільство
В Тернополі на "Сонячному" люди, які виступають проти будівництва торф’яних котелень. Дві вулиці зараз варто об'їжджати. Про це тернополяни пишуть в соцмережах. "Оминайте Київську....півтори години їду додому з центру. Акція проти торф'яних котелень нівелювала бойкот запровок)", - пише Аня Василенко. За даними Святослава Журовського, через перекриття дороги в медзаклад не може потрапити чоловік, який потербує допомоги. "Активісти знову тероризують Тернопіл...
Пригоди
Близько 20:00 у Тернополі, поблизу перехрестя вулиць 15 квітня та Романа Купчинського, сталася аварія за участю автомобіля патрульної поліції та мікроавтобуса. Внаслідок зіткнення автомобіль поліції опинився під колесами мікроавтобуса.  Інформації про постраждалих немає. Деталі аварії з'ясовуються.
Екологія
Тернополянам радять насолоджуватися останніми погожими жовтневими днями, адже невдовзі в Україні почнеться цілком прогнозоване похолодання. Половина осені вже минула, то ж варто готуватися до зими. На своїй сторінці в мережі Фейсбук синоптик Наталя Діденко поділилася  прогонозом погоди на найближчий час. "Ясність антициклону, висота температури та сухість повітря радують чистим замшевим взуттям, буцанням листя, легкістю одежі, відсутністю осоружних шапок,...
Суспільство
7 або 9 гривень в маршрутках та 6 або 7, або 8 гривень у тролейбусах: такі тарифи пропонують запровадити у громадському транспорті Тернополя. Щодо цього питання сьогодні (16 жовтня) у "Тернопільелектротрансі" відублися громадські слухання. Перевізники запевняють, що маршрутки зношені, коштів на ремонт не вистачає, ще й продовжується масовий відтік кадрів.  Начальник управління транспорту, комунікацій та зв'язку Тернопільської міської ради Ігор Мединський з...
Суспільство
У місті Монастириськ на Тернопільщині через масову вирубку лісу розгорівся скандал. Жителі району звинувачують місцевий лісгосп в тому, що під виглядом санітарних рубок його працівники масово крадуть ліс. Провідомляє "Сьогодні". Як запевняють місцеві, в лісах знищують здорові дерева. Більш того, за словами захисників лісу, в районі хворі дерева не працівники сільгоспу вирубують. Керівник лісового господарства, в свою чергу, запевняє, що вирубка проводиться...
Кримінал
Кримінальне провадження за частиною 2 статті 186 ККУ слідчі Тернопільського відділу поліції розпочали щодо 32-річного жителя Закарпаття. Зловмисник забрав телефон у випадкового перехожого, а коли останній попросив повернути, добряче віддубасив жертву. Зі слів потерпілого, він стояв на зупинці громадського транспорту по вулиці Микулинецькій близько дев’ятої години вечора. До нього підійшли декілька незнайомців і запропонували з ними випити. Що спокуса хильн...
Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!