У Тернополі «дахолази» підкорили Катедру і драмтеатр. Попереду — Європа…

Днями тернопільські «дахолази», або ж як їх називають — руфери, побували на верхівці Катедрального собору УГКЦ у центрі Тернополя. Відео, яке вони виклали в інтернеті, викликало неоднозначну реакцію. Зокрема, у коментарях люди почали обурюватись, що хлопці причепили наліпку з написом «Вторгнення» англійською мовою при основі хреста.

— Навіщо ми це зробили? Насамперед для того, щоб засвітити «наш бренд», щоб просунути його, — каже тернопільський руфер Денис Захарків, — але оскільки за кілька днів наше відео зібрало досить багато критики в інтернеті, ми вирішили вибачитись перед людьми за цей вчинок. Клеїти стікери на такі об’єкти більше не будемо, аби не обурювати людей, адже все-таки більшість нас сприймає позитивно. Якось ми «заруферили» верхівку статуї Тернопільського драматичного театру. Досить багато людей нас побачили і зробили селфі на нашому фоні. Приємно спостерігати за тим, як люди емоційно реагують, побачивши нас.

Цим відчайдухам лише по 16 років, а вони вже підкорюють різні небезпечні для життя перешкоди, підіймаються на дахи, щоб відчути екстримні емоції та закарбувати такі моменти на фото, пише Нова Тернопільська газета. 

— Фізична підготовка для нас важлива, адже трапляються й небезпечні об’єкти підкорювання, скажімо, ненадійні старі будинки, тому ми повинні бути надзвичайно впевнені та пильні. Потрібно знати базові навички паркуру — як правильно приземлятись, щоб не завдати собі травми. Тричі у тиждень також відвідуємо тренажерний зал, щоб підтримувати себе у тонусі, — діляться секретами дахолазіння тернопільські руфери Денис Захарків та Давид Скалецький. — Нам подобається перебувати на висоті, бо це додає нових відчуттів. Хоча тернопільські «небосяги» не є аж такими захмарними. Окрім них, ми вже побували на багатьох цікавих об’єктах у кількох містах України та Болгарії, а загалом підкорили близько 150-ти різноманітних високих об’єктів. У наших планах — перейти на міжнародний рівень, щоб підкорювати такі об’єкти, на які, з першого погляду, здавалося б, нереально залізти.