На Тернопільщині треба міняти понад третину тепломереж

Журнал Weekly.ua склав список регіонів, де в зимовий час існує максимальний ризик залишитися без опалення і гарячої води.

«Я відчуваю, що ви хвилюєтеся. Я ще більше хвилююся», - такими словами херсонський мер Володимир Сальдо доповідав губернатору про нинішній опалювальний сезон. Схоже, він єдиний з місцевих керівників, хто публічно визнав: людям треба бути готовими до того, що в один прекрасний зимовий ранок їхні батареї охолонуть. І не тому, що «Нафтогаз» і «Газпром» в черговий раз посперечаються про ціну газу, а через куди більш приземлені причини: поламається старий котел або ж прорве прогнилу трубу.

Інші чиновники про цю проблему воліють мовчати. Вони за традицією рапортують: чи готові до зими на 100%. Не бажаючи визнавати власну безгосподарність, місцеве начальство лише створює видимість порядку в житлово-комунальному господарстві. Проте дані Держкомстату, які потрапили в розпорядження Weekly.ua, свідчать: рік від року ситуація з теплозабезпеченням тільки погіршується. Якщо держава в терміновому порядку не перегляне ставлення до цієї проблеми, нас можуть знову осягнути катаклізми, які свого часу пережив Алчевськ: у січні 2006 року в сотнях житлових будинків майже на два тижні охололи батареї через аварію в системі теплопостачання.

Найслабша ланка в опалювальному господарстві - теплові мережі. Жителі великих міст вже звикли до фонтанів з окропу, який проривається крізь асфальт. А можновладці, схоже, їх просто не помічають. Інакше як пояснити такі цифри: якщо п'ять років тому аварійними та зношеними вважалися 13% труб в країні, то зараз - уже 16%. Це означає, що кожен шостий метр тепломереж в будь-який момент може прорвати. А жителі багатоповерхівок, що отримують тепло по цих трубах, будуть загартовуватися. Найбільш критична ситуація з трубами склалася в Одеській області, що зайняла перше місце в антирейтингу. Там терміново потрібно міняти 37,4% мереж. Не краще справи і на Сумщині та Тернопільщині. Третина тепломереж стали непридатими також у Севастополі та Вінницькій області. А от столиця, яка частіше за інших славиться новинами про затоплені дороги і тротуари, показала порівняно непоганий результат. Вона посіла 15-у сходинку в загальному рейтингу - в головному місті країни заміни потребують 15,7% труб. Найкращі результати у Чернівецькій та Запорізькій областях. Там показник ненадійних теплотрас в рази менше - всього 4,7% і 5,9% відповідно.

За рахунок чого виходить такий великий розрив між регіонами? Заступник міністра з питань регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Ольга Романюк припустила, що не завжди теплові організації кладуть якісні труби, та й не завжди кладуть їх якісно. «Мережам може бути і два роки, але їх вже відносять до аварійних», - говорить заступник міністра. Має значення і природне середовище: наприклад, одеський грунт енергетики вважають агресивним - мережі в ньому гниють набагато швидше. Однак ключове питання все-таки у фінансуванні. Місцева влада та керівники теплових організацій в один голос заявляють, що на ремонти просто немає грошей, особливо складно було з ними в кризові роки. Хоча екс-міністр палива та енергетики Сергій Єрмілов звертає увагу Weekly.ua на вкрай неефективне використання коштів, що виділяються на ремонти з держбюджету. «Ми колись рахували ці суми, і вийшло, що всі тепломережі повинні бути новими», - констатував він.

Аварії в котельнях трапляються рідше, але це анітрохи не применшує проблеми з ними. Не дай бог, щось піде не так, відрізаними від тепла можуть виявитися відразу тисячі квартир. А ймовірність виникнення подібних ситуацій, що б не говорили комунальники, досить висока. Адже на сьогоднішній день кожен п'ятий котел в країні відслужив 20-річний термін, тому більша частина з них потребують заміни. На відміну від теплових мереж за останні п'ять років кількість старих установок скоротилося, але несуттєво - лише на 3,1%. Найстаріше обладнання - у Києві, тут майже три чверті котлів служать більше двох десятків років. За цим показником столиця серйозно відстає навіть від двох інших аутсайдерів - Севастополя (48,2% старих котлів) та Дніпропетровської області (36,1%). Серед неблагополучних і такі розвинені регіони, як Львівщина та Донеччина. Тоді як у традиційно відстаючих у фінансовому плані західних областях - Рівненській та Чернівецькій - 20-річчя відсвяткувало всього лише 12-13% теплоенергетичних установок.

Сергій Єрмілов зазначає, що скласти справжню картину стану теплоенергетичного обладнання по країні досить складно, адже в кожному конкретному випадку потрібно враховувати ККД котлів та специфіку місцевості. Те, що обладнання старе, знову-таки проблема у фінансуванні та ставленні місцевих та центральних керівників.

Що ж потрібно зробити, щоб переломити цю ситуацію в опалювальному господарстві? Перш за все встановити жорсткий контроль за використанням державних коштів на підтримку цієї сфери. А потім подумати, де знайти відсутнє фінансування. За оцінками Мінрегіону, на заміну всіх старих тепломереж і котлів в Україну необхідно ні багато ні мало - 14 млрд. грн. «Для бюджету таке завдання непосильне», - зізнався Weekly.ua глава Держагентства енергоефективності та енергозбереження Микола Пашкевич. Де держава безсила, міг би допомогти бізнес. Проте Ольга Романюк зауважила, що на даний момент залучити кредитні кошти під реконструкцію котлів, а особливо мереж (там термін окупності проектів вище) - досить складне завдання. Вихід із ситуації вона бачить у створенні такого механізму фінансування, при якому гроші з держбюджету не просто спрямовувалися б на «спалювання» в регіони, а надавалися як безвідсоткові кредити або служили б забезпеченням для залучення комерційних кредитів.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію

Коментарі