Чия проблема корупція?

Не дуже люблю оперувати даними соцдосліджень, бо у нашій країні до них ставляться, м'яко кажучи, насторожено і недовірливо. Однак у цивілізованих країнах соціологічні дослідження – не засіб маніпуляцій, а реальне відображення ситуації у суспільстві.

Однак нижчевказане опитування недотичне до політики, тому є сенс вірити у його адекватність і незамовність. Тож погляньмо, що показують дані опитування, зробленого на замовлення республіканського інституту Соціологічною групою "Рейтинг", присвяченого нашій улюбленій вічній темі – корупції.

66% тернополян вважають корупцію великою проблемою.

55% називають такою проблемою "кумівство".

64% городян вважає, що місцева влада не докладає достатньо зусиль для подолання цієї проблеми.

Але найцікавішими є відповіді на інші питання. Виявляється, що:

82%  тернополян вдаються до дій, які самі оцінюють, як корупційні.

33% - вважають ВАЖЛИВИМ вплив громадян на прийняття владних рішень.

79% - не беруть ЖОДНОЇ участі у заходах, які можна окреслити, як вплив на владні рішення.

Тобто ми, тернополяни, визнаємо, що корупція є, і це проблема. Однак чомусь думаємо, що цю проблему має вирішити місцева влада, а самі даємо хабарі і беремо активну участь в корупції замість того, аби зробити щось на користь громади. Тож виникає питання: "А чия проблема корупція?". Чиновників вона влаштовує, бо годує їх. А якщо не влаштовує нас –  чого ми чекаємо? П'ятого Майдану? Доброго дядечка Президента чи мера, який усе вирішить? Чи відкритої візи в ЄС, щоб втекти від корупції? Навряд хоч щось, крім власної активної позиції у боротьбі з корупцією, дасть нам шанс на життя у справді цивілізованій країні.

Відгуки залишайте на моїй сторінці в Фейсбуці