«Останній романтик театру»

Підходить до завершення документальна виставка, присвячена 5-ій річниці світлої пам’яті директора Тернопільського академічного обласного драматичного театру, заслуженого діяча мистецтв України, режисера, лауреата конкурсу «Людина року – 2005» Михайла Форгеля  «Його життя – недогоріла свіча», яка проходить у Тернопільському краєзнавчому музеї (7 - 31 жовтня).

Увазі тернополян представлені світлини із творчого життя Михайла Якубовича, грамоти, почесні відзнаки та нагороди, адресовані як особисто йому, так і колективу драмтеатру, листи і телеграми митця. Зокрема – грамоти за участь у різноманітних фестивалях театрального мистецтва та за «високий професійний рівень, творчу працю з пропаганди театрального мистецтва» М. Форгеля, рукописна телеграма Михайла Якубовича Міністерству культури і туризму з метою з’ясування причини відсутності фінансування Міністерством «Театральних вечорів-2006», для проведення яких було необхідно виділити 100 тис. грн. Колеги по творчому цеху стверджують, що це непорозуміння митець переживав надзвичайно важко, бо не хотів відкладати проведення фестивалю на пізніше. Не маючи своєї сім’ї, театром він жив, дихав… Пам’ятають його служителі Мельпомени не тільки умілим керівником, талановитим режисером, а також і надзвичайно життєрадісною  людиною, яка внутрішнім зором бачила у молодому, юному акторі майбутнього митця, та вміла дати таку пораду, яка спрямовувала у єдиноправильному руслі увесь подальший творчий шлях.

Михайло Якубович (1952-2006 рр.) закінчив Інститут культури в Києві та Державний інститут театрального мистецтва в Москві. Працював викладачем у Теребовлянському культурно-освітньому училищі, в тернопільському обласному будинку народної творчості, художнім керівником  Тернопільської обласної філармонії. 14 років, з 1992 по 2006 роки він був художнім керівником та директором академічного обласного драматичного театру. 1999 р. Михайло Якубович заснував фестиваль молодої режисури «Тернопільські театральні вечори. Дебют», метою якого був пошук нових режисерських талантів молодих професіоналів. За його керівництва, у 2000 р. Тернопільському обласному українському драматичному театру було присвоєно високе звання академічного, було сформовано молодий талановитий акторський склад театру. М. Форгель сприяв відкриттю акторського відділення у Тернопільському музичному училищі імені Соломії Крушельницької.

Незважаючи на те, що вхід на виставку вільний, навколо – безлюддя. Байдуже сновигають у своїх справах працівники та відвідувачі музею. Зрештою, і шанувальників театрального мистецтва сьогодні надзвичайно мало, за словами директора драмтеатру, заслуженого артиста України Ігоря Сачка. «Мета мого життя – чесно робити свою справу. Життєвий принцип: якщо можеш – зроби людям добре, допоможи. Найприємніше у роботі: прем’єра нової вистави, тим більше, якщо вона цікава. У людях ціную порядність. Захоплення – театр, театр і тільки театр, інколи – покопирсатися на дачі», - М. Форгель. Видрукувані ці слова та фото загадково усміхненого митця мовчанкою тривалістю у вічність проводжають кожного, хто опинився у стінах краєзнавчого музею. А те, що цього року у листопаді в Тернополі чекаємо нових «Театральних вечорів» чи не є свідченням безперервного, яскравого палахкотіння «свічі його життя». Микола Якубович усміхається до нас, буденно заклопотаних,  наче знає значно більше, ніж ми, ніби йому докінця відома таємниця мистецтва, яку нам, сьогоднішнім ще тільки належить пізнати.

«Останній романтик театру», фото-1
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію

Коментарі