«Серед Героїв Небесної Сотні 2 лемків»: чому у 2014 не провели «Дзвони Лемківщини» і яким буде фестиваль цьогоріч

1-2 серпня в урочищі Бичова поблизу Монастириська відбудеться XVI Всеукраїнський фестиваль лемківської культури «Дзвони Лемківщини», який щороку збирає тисячі гостей — як, власне, лемків, так і шанувальників лемківської культури.

Щоправда, торік через трагічні події в Україні фестивалю не було, нині ж він відбудеться у дещо зміненому форматі. Як саме —  «Новій Тернопільській газеті» розповідає голова Всеукраїнського товариства «Лемківщина» Олександр Венгринович.

— Пане Олександре, торік фестивалю «Дзвони Лемківщини» не було. Чому його вирішили проводити нині, адже ситуація в Україні не змінилася, а ще більше загострилася?

— Торік була революція, серед Героїв Небесної Сотні загинуло й двоє лемків — Назар Войтович зі Збаражчини та Володимир Жеребний із Львівщини. У зв’язку з тими трагічними подіями ми вирішили тоді фестиваль не проводити. Відверто кажучи, сумнівалися, чи проводити й тепер, адже такого задоволення та морального піднесення від проведення фестивалю, як у попередні роки, через нинішні події в Україні немає. Але з іншого боку, коли фестиваль відбувається рік за роком, усе йде за інерцією налагоджено, а стається розрив, як торік, — виникають додаткові запитання, погодження, щоб усе це провести. Ми уже провели 15 фестивалів! За цей час почалося потужне відродження лемківської культури, створилися сотні колективів. Якщо тим колективам не дати виступати, загальмувати той процес — хтозна, чи вони збережуться. Так, колектив може виступити кілька разів у селі, в районі, але для нормального розвитку він потребує великої сцени. Тож ми звернулися до Тернопільської ОДА із запитанням, чи будемо нині проводити фестиваль. Як мені відомо, обласна адміністрація звернулася до Президента України, Кабінету Міністрів, радилися також з хлопцями-військовими. Врешті-решт усі дали «добро» на проведення фестивалю.

— Чим будуть цього року «Дзвони Лемківщини», зважаючи на події в Україні, вирізнятися від попередніх?

— Щороку у перший день фестивалю дзвонили усі церковні дзвони в Монастириську — так «Дзвони Лемківщини» будили усіх, щоб люди побачили велику театральну хочу, яка розпочинала фестиваль. Цього року її не буде, натомість — театральні дійства біля пам’ятника Шевченку, біля пам’ятного знака Жертвам депортації, а також покладання квітів у сквері Матері Божої на честь загиблих в АТО та Небесної Сотні. Потім — спогади про 70-річчя депортації та патріотичні пісні лемків. На фестивалі буде знаменитий ансамбль з Польщі «Кичера», який об’їхав весь світ, приїдуть виконавці з Донеччини і села Переможне на Луганщині. Загалом з-поза меж області до нас приїдуть близько 30 колективів. Люди з Америки, Португалії, Іспанії та Словаччини спеціально беруть відпустки, щоб приїхати на наш фестиваль і виступити. До речі, «Дзвони Лемківщини» дали поштовх проведенню фестивалю лемківської культури в Іспанії!

Наша культура настільки самобутня, що майже в усіх мистецьких колективах України різного жанру присутня лемківська пісня. Чи це Джамала, яка з «Верше, мій верше» здобула гран-прі на «Новій хвилі», чи Славко Вакарчук, у якого мама лемкиня, тож до свого репертуару він включив лемківські пісні. Є така колядка, де співається, що «гуцули добре трембітають, бойки добре грають, а лемки добре співають». Ми б хотіли, щоб цей фестиваль, якщо не буде війни, в нас жив довго-довго, тому що його проведення — це відродження і збереження лемків, а це наша головна мета.

— Що вирізняє лемків з-поміж інших етногруп? Можете назвати кілька позитивних і негативних рис лемків?

— Ми прожили тисячоліття в горах і, певно, що боротьба за виживання в горах — це надзвичайна складність. Тож у лемків виробилася впертість до досягнення мети. Ця риса і позитивна, і водночас негативна. Тому що коли проявляється бездумна впертість, вона шкодить, а коли це впертість у досягненні мети — то шлях до успіху і добробуту. Згуртованість і велика духовність — також риси лемків. До речі, серед священиків багато лемків, думаю, у кожній тернопільській церкві є такий священик. Лемки прийшли сюди з яскраво виражено самобутньою культурою і саме духовність допоможе нам зберегти її і далі. До речі, у лемківському стилі побудовано три церкви у нашій області: в селі Лопушне на Лановеччині, Тернополі — церква Святого Йосафата на вулиці Лучаківського і ще одну дерев’яну церкву ми нині споруджуємо на вулиці Львівській, за ТНЕУ. А на Лемківщині було спалено та знищено понад 300 церков... Під час фотовиставки на фестивалі ми покажемо близько 50 з них.

— Правда, що лемки, аби зберегти чистоту роду, шукають собі пару поміж своїх?

— Не так, щоб аж надто, але це є. Отак і мені Бог дав: в моїй сім’ї навіть невістки лемкині, причому ми дізналися про це вже після того, як сини обрали їх собі. Якби така традиція протрималася, то ми би довше збереглися як етногрупа. Власне, це інстинкт збереження малого народу. Лемки — невеликий народ, тож цей інстинкт зберігався, особливо, коли ми жили на Лемківщині і нас оточували багато інших народів — поляки, словаки, євреї. І навіть коли нас депортували сюди, кожен старався зберегти ці традиції, хоча те, що ми розсіяні по світу, звичайно, дуже вплинуло на асиміляцію.

— Ви згадували, що на фестивалі будуть виконавці із Донеччини та Луганщини. Як лемки потрапили аж туди?

— Під час депортації із Західної України вивезли близько 900 тисяч поляків, а лемків сюди — 600 тисяч. Розмістити нас всіх у Західній Україні можна було, але в міста було заборонено завозити, тому що у квартири та будинки, які залишили поляки, нас не пускали, туди завозили «визволителів». Але ми тут хоч якісь розвалені хатинки могли знайти, а багатьох лемків за участь у визвольній війні поселяли в степи, де нічого не було, — в Херсонську, Кіровоградську, Луганську та Донецьку області. Люди мусили копати собі землянки і жити в них, зимувати… Більше пощастило тим, хто потрапив у село Переможне на Луганщині, де була німецька колонія, наші люди зайняли їхні будинки.

— Під час боїв на Сході Переможне постраждало?

— Дуже! Переможне — за два кілометри від аеропорту… Там багато лемків. Коли прийшли росіяни, вони занесли їх до списків тих, кого мають розстріляти. Чому? Свого часу ми проводили в Переможному фестиваль лемківської та української культури. До нас підходили місцеві козаки і дякували: «Дуже добре ви робите, продовжуйте проводити у нас фестивалі українською мовою». Тож зрозуміло, що для загарбників лемки як осередок українства небезпечні. Ці люди з Переможного, які потрапили у розстрільні списки, тікали о четвертій ночі з батальйоном «Айдар». Серед тих, хто залишився, навіть є розстріляні… Фермер, який був головним спонсором фестивалю в селі Переможне, каже, що залишив 600 тонн зерна, купу соняшника, комбайни «Джон Дір». Тепер він перебрався до Копичинець, інші з Переможного подалися на Львівщину, Івано-Франківщину, залежно, хто де мав родичів чи добрих знайомих. Вони все залишили, втекли ні з чим, але дають собі раду. Ця наша впертість не дозволяє нам опускати руки. Я завжди кажу: якщо дуже впертий, то, певно, лемко! (Усміхається, — авт.).

Є серед лемків і «кіборг» — Володимир Гавриляк, молодий, десь 22-24 роки, хлопець, який пішов в АТО добровольцем, син мого колеги. Коли валився аеропорт, він потрапив під конструкції і пробув там кілька днів. Наші відступили, тож його витягли уже ці з так званої ЛНР, бандити — не бандити, не знаю, як їх назвати… Вони витягли його звідти, Володя був без свідомості, завезли до лікарні, відрізали ногу… Нині він уже вдома. Якщо йому встигнуть дати протез, він зможе приїхати до нас на фестиваль.

— Пане Олександре, як ви не як організатор, а людина, яка постраждала під час депортації, переживаєте «Дзвони Лемківщини»?

— Туга неймовірна... На сцені у Монастириську є такі слова: «Цне мі ся за Тобом, мій лемківський Краю». Є багато людей, які хотіли б повернутися туди, які хотіли б бути там. Тому що той край незабутній, неповторний. Наше Тернопілля красиве, але всіх людей тягне в гори — де бурхливі річки, де красиві смереки. «Що може бути краще гір? Тільки гори», як співав Висоцький. А наші гори настільки оздоблені красою! Дуже хочемо, щоб нарешті була політична оцінка тих злочинних подій. Ніхто перед нами досі ще не вибачився за цю трагедію нашого народу. Ми чекаємо на це. А ще чекаємо на безвізовий режим, адже там могили наших родичів, там ще залишилися наші рідні, а ми, щоб поїхати до них, мусимо чекати. А хотілося б їздити туди, як додому…

Герої Небесної Сотні 2 лемки «Дзвони Лемківщини» фестиваль
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань

Суспільство
Студентські команди програмістів ТНТУ - найкращі в Україні. Вони перемогли у фіналі Всеукраїнської олімпіади з програмування ACM 2018, яка проходила 10 - 12 жовтня в місті Одеса. Команда студентів кафедри програмної інженерії Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя TNTU_YeahBoi у складі Бармака Ігоря, Заяця Володимира, Заярного Миколи отримала диплом I ступеня, а команда TNTU_TNT у складі Борівця Богдана, Зашка Богдана, Прив...
Суспільство
З 1 січня 2019-го року на пенсію у 60 років зможуть вийти тільки ті, хто заробив не менше 26 років стажу. Іншим доведеться трудитися до 63 і навіть 65 років. З 2019 року всі, хто заробив менше 15 років стажу, не можуть претендувати на пенсію. Як повідомляють "Новини України сьогодні", 60-річні українці, які в наступному році матимуть лише 15 років стажу, зможуть вийти на заслужений відпочинок в 65 років. Ті, у кого від 16 до 25 років стажу – в 63 роки. Пос...
Пригоди
Сьогодні (19 жовтня), близько 15 години, на автодорозі М-19 (Доманове-Ковель-Чернівці-Тереблече) поблизу с. Вигода, Заліщицького р-ну, Тернопільської області, патрульні виявили нетверезого водія вантажного автомобіля. Як повідомляє прес-служба патрульної поліції, інспектори зупинили вантажівку за порушення правил дорожнього руху. Перевіряючи документи патрульні помітили у водія ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота,...
Спорт
Учасники осіннього чемпіонату Гусятинщини з міні-футболу на кубок "Вірні збірній!" серед дитячих команд 2004 р. н. і молодших (загалом змагалося вісім команд) відвідали матч Ліги Націй між збірними України і Чехії, який відбувся 16 жовтня у Харкові. 104 особи вирушили у 2 спецвагонах з Тернополя у Харків і назад у потязі під назвою "Вірні збірній!". Віталій Остафійчук голова Федерації футболу Гусятинського району поділився враженнями: "Велике спасибі голов...
Суспільство
За даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств Тернопільщини, грошові витрати на харчування в середньому за місяць на одне домогосподарство в 2017 році збільшились на 12,1% у порівнянні з 2016 роком і становили 3268 грн. Вартість харчування в середньому на одну особу склала 37 грн на добу. Про це повідомляють в Головному управлінні статистики у Тернопільській області. На купівлю м’яса та м’ясопродуктів домогосподарства спрямували 18,5% коштів,...
Кримінал
За минулу добу правоохоронці зареєстрували три крадіжки двоколісних  транспортних засобів в обласному центрі. Злодії викрали два ровери з під’їздів та один з вулиці. Велосипед вартістю 10 тисяч гривень викрали у 27-річного тернополянина. Свій засіб пересування чоловік на ніч залишив на сходовій клітці у під’їзді. Вже зранку його не було. У безпеці свого двоколісника був впевнений 39-річний житель Тернополя. Чоловік теж на ніч  залишив велосипед у під’їзді,...
Суспільство
Ще днями Тетяна Песик розповідала на своїх сторінках в соцмережах, як вона та її друзі з команди «ВІП Тернопіль» прогулювались вуличками Лондона, відпочивали у британських пабах та як «палко» вона цілувала «Бреда Піта». Та, сьогодні, на зовні проявилась справжня правда її життя – вона просто завзята і роботяща українська жінка. «Ось вони реалії життя… Вчора ти був у Лондоні, а сьогодні…ти знаходишся в селі…в Тернопільській області… і йдеш … обривати ябка…...
Кримінал
Черговою жертвою телефонних шахраїв стала 60-річна жителька обласного центру. Повіривши у вигадану незнайомцем історію, жінка втратила 20 тисяч гривень. Поліцейські встановили, що кошти були зняті в Київській області. Зі слів потерпілої, на мобільний їй зателефонував незнайомий чоловік і повідомив, що в неприємну ситуацію потрапив її син. Аби вирішити проблему, потрібні кошти – 20 тисяч гривень. Жінка замість того, аби набрати номер сина і переконатися, чи...
Суспільство
За перевезення тварин у тернопільських таксі доводиться доплачувати. Фірми беруть додаткових 25-50 гривень, залежно від встановлених тарифів. Тернополяни обурюються через таку ідею, не знаходячи у цьому  логіки, пише Терен. – Є ще хтось такий, хто, як і я не розуміє логіки в доплаті у розмірі 50 грн до вартості проїзду за перевезення кошеня в закритій переносці в себе на руках? – пише Людмила Чеховська. – Із такими тарифами зіткнулись на днях у таксі «Піло...
Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!