Склад центру допомоги бійцям АТО у Тернополі знову порожній

Тернополянам-доброчинцям дякують, але склад Логістичного центру допомоги бійцям АТО знову порожній. Порожній, бо відправили усе зібране на передову. В зону проведення антитерористичної операції волонтери допомогу повезли особисто.

Тарас Герман і Богдан Кіндій досі на Сході, необхідне воякам розвозять вздовж лінії розмежування, і водночас вивчають наступні потреби українських захисників. Тим часом волонтери Логістичного центру у Тернополі дякують небайдужим, які щоразу відгукуються на запит про допомогу.

– В нас були проблеми з відправкою цього разу, бо ми не можемо собі дозволити купівлю буса власного, постійно ми мусим когось просити, але люди відгукнулись, надали нам машину, дуже також дякуєм за це. І тернополяни в нас супер-люди, в нас унікальний народ, в нас напевне що народ – мрія для любого керівництва європейської країни. Досить того, що ми рік війну протягнули фантастичними семимильними кроками, всьо на собі, а по нашому складі, по нашому маленькому світі, за перший тиждень нашого звернення нам і блоками каву знесли, і цигарки знесли, дуже гарно спрацювали люди на цю поїздку. Бус був забитий, дуже дорогий бус поїхав, адже поїхало багато форми, багато берців нових, цигарки, кава – це само собою. Мається на увазі, продукти такого харчування як картопля, овочі – ми взагалі не брали, це поїхало в догонку за бусом, перевізником, а бус був забитий. Величезна сума коштів, можливо 300 тисяч був забитий бус на цю поїздку, – розповідає тв4 волонтер Логістичного цетру допомоги бійцям АТО Назар Хамуляк.

Нині склад Логістичного цетру допомоги бійцям АТО, ща на Збаразькій 16 у Тернополі – знову порожній.

– Все потрібно, що люди можуть, що мають лишнє, що можуть купити, все потрібно, склад пустий, знов пустий. Знов вертаємося як було до поїздки, знов будем показувати пусті склади і всіх чекаємо. Можливо, люди вже також замучилися від війни, але треба допомагати, бо нема варіанту другого. Треба перше добити, закінчити з війною, а дальше вже розбиратись дальше, – каже Назар Хамуляк.