Прем'єр-мiнiстр упевнений, що вчитель вищої категорiї отримує 2530 гривень

Прем'єр-мiнiстр упевнений, що вчитель вищої категорiї отримує 2530 гривень, але насправдi це не так!

...На освiтянському з'їздi, що вiдбувся нещодавно, учителi дружно реготали. То була реакцiя на слова прем'єр-мiнiстра Азарова про те, що педагогам цього року п'ять разiв пiдвищували зарплату. I тепер, мовляв, eчитель вищої категорiї отримує на 500 гривень бiльше, нiж на початку року, - усi 2530 гривень.

А обiцянка, що зарплата до кiнця року сягне 3,7 тисячi гривень навiть зiрвала поодинокi оплески. Зiзнаюсь, першої митi я не повiрила своїм очам i подумала, що випадково клацнула пультом на програму "95 квартал". Ну якось незвично, аби консервативнi й вiчно наляканi педагоги смiялись в обличчя керiвниковi уряду, другої особи держави!

Пiдозри, що я дивлюсь гумористичне шоу, зросли, коли людина, схожа на прем'єр-мiнiстра, вбила присутнiх "залiзним" аргументом. "Я рахую по-простому, - пояснив високопосадовець, у чиїх руках перебуває економiка країни. - Кожного мiсяця збiльшуються видатки на оплату працi. Виникає питання - грошi що, не доходять до вас? Доходять. Тож давайте вiрити цифрам!"

Думка про те, що треба вiрити цифрам, мене надихнула. От я i вирiшила це зробити. Телефоную своїй подрузi Любцi, з якою навчалась у педагогiчному училищi. Вона з 19 рокiв - учитель початкових класiв. Паралельно здобула вищу освiту, за 22 роки доробилась до вищої категорiї.

- Яка у тебе зарплата? - цiкавлюсь у подруги.

- Досить висока - 1800 гривень, - хвалиться Любка. -- Це тому, що в мене аж 20 годин на тиждень. Торiк було трохи бiльше, десь близько 1900 гривень. На жаль, забрали нам фiнансування двох факультативiв iз розвитку мовлення i логiки. Та й подiлу на групи з української мови зараз нема, бо в класi 29, а не 30 учнiв. Тож я трохи втратила.

- Знаєш, а Азаров щойно сказав, що ти отримуєш 2,5 тисячi...

От шкода менi, шановнi читачi, що ви не чули Любчиного смiху! Як я не закликала її заспокоїтись, рахувати по-простому i вiрити, що грошi до її кишенi дiйшли, бо не могли не дiйти, вона чомусь й далi вiрити вмiстовi власного гаманця.

А може, Любка просто розтринькала грошi на нову шубку i не хоче зiзнаватись, наскiльки її збагатила держава за останнiй рiк? Тому телефоную до своєї колишньої завучки Галини Петрiвни. Вона жiнка серйозна, не збреше.

- Ось, дивись, у мене вища категорiя i 42 роки стажу, - рахує учителька. - Я маю 18 годин математики, це - ставка. Цi години коштують 1486 гривень. За вислугу, класне керiвництво i перевiрку зошитiв менi доплачують ще 700. Загалом виходить 2186 гривень. А звiдки Азаров узяв тi 2,5 тисячi, я не знаю. У нас навiть директор таких грошей не має.

За рекомендацiєю Галини Петрiвни звертаюсь до бухгалтера її школи, яка (пiд чесне слово зберегти її анонiмнiсть) розголошує секрет нарахування учительської зарплати.

- Посада вчителя вищої категорiї вiдподає 12 розряду ЄТС, визначеного постановою КМУ №1298 вiд 2002 року, - пояснюють менi. - Цьому розряду вiдповiдає тарифний коефiцiєнт 2,12. Iз 1 жовтня оклад 12 розряду становить 660 гривень. Множимо цi числа. Таким чином наразi оклад вчителя вищої категорiї - 1399 гривень. Iз урахуванням 20% надбавки педагогiчним працiвникам за цей рiк маємо "брудну зарплату" 1679 гривень. Але це зовсiм не задекларованi 2,5 тисячi, навiть з оплатою за класне керiвництво i вислугу лiт - там же зовсiм невеликi суми нараховують, лише по кiлька десяткiв гривень.

- Зарплата вчителя вищої категорiї за 2011 рiк зросла на 70 гривень, - подiлилась зi мною iнша подруга, Ольга, яка викладає українську мову. - "Капали" 5 разiв по 10-14 гривень, от i набiгло. А нам тут про 500 гривень спiвають... Знаєш, реально ми вiдчули полiпшення ще за прем'єрства Ющенка, коли нам одразу на 25% зарплату пiдвищили. I Юля додала ще 20%. Тодi цiни бiльш-менш стабiльними були, вiдчувалося покращення. А тепер, враховуючи iнфляцiю, цi мiзернi гривнi - як подачки вiд влади виглядають. Совiсть треба мати, щоб кричати про них iз високої трибуни, ще й завищувати в кiлька разiв. Люди послухають i справдi подумають, що вчителi жирують.

Та нi, не жирують. Якби так, то побоялися б висмiювати своїх "благодiйникiв". Але вони смiються, отже, справдi не бояться, бо втрачати нiчого.

Ось така проста арифметика для пана Азарова. I знаєте, що мене обурює найбiльше? От чому перед тим, як iти до людей i обiцяти їм щось, вiн не зателефонував до моєї Любки, Галини Петрiвни чи будь-якої iншої вчительки з простим питанням: "А скiльки ви заробляєте, шановна?"