• Головна
  • Лікарі б’ють на сполох: тернополяни нехтують своїм здоров’ям
20:00, 22 серпня 2015 р.

Лікарі б’ють на сполох: тернополяни нехтують своїм здоров’ям

За останнє півріччя в області різко погіршилася статистика основних показників здоров’я населення. Медики реєструють усе більше запущених випадків захворювання, а населення рідше стало звертатися за допомогою до лікарів. У департаменті охорони здоров’я таку ситуацію пояснюють просто: населення нехтує своїм здоров’ям.

Нещодавно під час виступу перед ЗМІ в.о. директора департаменту охорони здоров’я Віктор Овчарук озвучив кілька основних показників, які характеризують стан роботи галузі. Так посадовець навів статистику щодо захворюваності на туберкульоз, СНІД, онкозахворювання. З’ясувалось, практично по всіх фронтах галузь спасувала, пише Номер один

- Протягом першого півріччя в області зареєстровано 1515 випадків онкологічних захворювань. Показник запущеності у порівнянні з минулим роком зріс на 2%, - каже Віктор Овчарук. - В області за перших шість місяців зареєстровано 196 хворих на туберкульоз, що на 89 осіб менше, ніж за аналогічний період минулого року. Поряд з тим, зросла кількість запущених форм туберкульозу - з 39,8% у 2014 році до 44,1% у цьому. Цьогоріч вдалося зменшити кількість випадків туберкульозу серед сільського населення, але вперше зареєстровано випадок захворювання серед дітей.

Звичайно, такі показники роботи область не красять, а особливо, коли вона всі сили спрямовує на розвиток первинної лаки та сімейної медицини. Керівники галузі часто говорять про наближеність медичної допомоги до населення, роботу сімейних лікарів з родинами, посилення проведення профілактичних оглядів. У селах один за одним відкривають ФАПи та амбулаторії, де працюють медики, покликані попередити та якомога швидше виявити захворювання, щоб згодом витрачати менше зусиль на лікування. Все це дуже добре, але де результат?

Натомість на сьогодні ми отримали зовсім іншу картину, ніж сподівалися. Кількість відвідування медиків населенням області зменшилася на 120 тис. порівняно з аналогічним періодом минулого року.

- У зв’язку з цим наразі пріоритетними є створення денних стаціонарів на дому. Зважаючи, що зменшилось відвідування в амбулаторному підрозділі, перед галуззю стоїть питання скорочення ліжкового фонду.  І це жодним чином не вплине на надання лікарських послуг населенню. Наприклад,  у 1995 році кількість населення області складало 1,175 млн. осіб, а ліжковий фонд - понад 14 тис. У 2005 році - 1,116 млн., ліжок - 9,8 тис. У 2015 році - близько 9 тис. ліжок при кількості населення 1,07 млн. осіб. З кожним роком ліжковий фонд зменшується. Точаться одні й ті самі розмови, проте якість послуг не погіршується, - каже Віктор Овчарук.

Звичайно, можна розглядати питання зменшення відвідуваності лікарів у такому контексті, але якими є справжні причини того, що тернополяни не відвідують лікарень, а медики бачать захворювання надто пізно. У департаменті констатують: населення не дбає про своє здоров’я. Мовляв, люди байдуже відносяться до застережень. Коли з’являються перші прояви, нехтують цими сигналами. До лікарів звертаються у критичному стані.

Можливо, з числа жителів нашої області й справді є частка байдужих, але, мабуть, більше причина криється у зубожінні населення. Кожен громадянин розуміє, що, прийшовши у лікарню, тут потрібно залишити чималу суму: заплатити лікарю або добровільну пожертву, купити ліки, які останнім часом на вагу золота. Підрахувавши витрати, людина, наче в тому анекдоті, розуміє, що її вже нічого не болить.

Також у департаменті кивають головою і на заробітчан. Так, мовляв, вони місяцями не проходять оглядів, тому що перебувають за межами держави. А при поверненні у них виявляють запущені форми хвороб.

Так, у цьому є частка правди, але медики ані слова не говорять про інші фактори, які відштовхують населення від галузі охорони здоров’я. Серед них - надмірна бюрократія, висока тривалість обстежень, невідпрацьований механізм надання допомоги. Так, наприклад, щоб потрапити на прийом до сімейного лікаря, потрібно записуватися заздалегідь. Той, як правило, дає направлення на аналізи. На них теж записують не швидше, ніж через два тижні. Плюс при потребі можуть направити до вужчого спеціаліста. Це ще як мінімум один день. Натомість до стоматолога рекомендують приходити бодай двічі на рік, аналогічна ситуація з гінекологом та мамологом, ендокриноголом, проктологом, тут додається ще флюорографія (рекомендовано не рідше раз у два роки) і так далі. Виходить, людина більше нічим не повинна займатися, лише своїм здоров’ям. Це не погано, але де взяти на це час?

Виправити цю ситуацію допоможе страхова медицина, каже Віктор Овчарук. Тоді людина чітко знатиме, куди, до кого саме і з якими питаннями їй слід звертатися. Та для цього потрібна добра воля вищого керівництва держави. Проводити зміни точково області не під силу. Та навіть якщо з’являються такі спроби, то одразу приземлює законодавча блокада. Тоді згадується приказка «Один в полі не воїн»…

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#Лікарі #тернополяни #здоров’я

Коментарі

ТОП новини
"Штам "Дельта" почав "обвалювати" симптоми, це вже нова хвороба": лікарка про тромбози та інші особливості недуги
"Жахливий факт про штам "Дельта", імунна система у пастці": медики про друге зараження у дітей і дорослих
"Жахлива помилка, пацієнти кусають лікті": медик про штам "Дельта" і його "полювання" на конкретну групу людей
"Викликає "обманні" симптоми, люди не знають про близькість трагедії": лікарка про штам "Дельта" і його нову стратегію
Оголошення
live comments feed...