Старі професії, «золоті» флешки: тернопільські студенти досліджують бюджет області

Конкурс студентських публікацій проводиться ГО "Експертно-аналітична група "Акцент" (https://www.facebook.com/ngo.accent) спільно з кафедрою фінансів ім. С. І. Юрія Тернопільського національного економічного університету за фінансової підтримки ГС "Рада бізнесу Тернопілля» (http://www.rbt.te.ua/). Дане дослідження зроблене в рамках конкурсу студентських публікацій на тему "Використання коштів обласного бюджету Тернопільщини".

Триватиме конкурс протягом усього 2016 року та матиме чотири етапи – за результатами квартальних публічних звітів головних розпорядників коштів обласного бюджету Тернопільської області.

Зі cтарими професіями у нове майбутнє?

На кожному кроці ми чуємо про потребу у реформуванні нашої системи освіти. Проте, досі складно викорінити давні принципи навчання серед закладів, які досі неначе тримаються за свою так звану “молодість СРСР”.

Проаналізувавши професії, за якими готують майбутніх спеціалістів у професійних училищах, можна помітити, що деякі заклади освіти і не намагаються підлаштувати напрями підготовки до вимог сучасності. Наприклад, професія оператора комп’ютерного набору зустрічається у більшості з них, проте ніхто вже не використовує цього терміну. Та й навички, які здобуває цей спеціаліст на сьогодні є затребуваними у робітника будь-якої професії.

Цікавими виявились і професії конторського службовця (бухгалтерія) у Заліщицькому професійному училищі, обліковець (реєстратор бухгалтерських даних) у Заліщицькому вищому професійному училищі або продавець (з лотка, на ринку) у Тернопільському вищому професійному училищі №4 ім. М. Паращука. Одразу виникає запитання, чи є потреба підтримувати й надалі від бюджету навчання учнів таких спеціальностей, чи краще змінити направлення цих коштів на підвищення кваліфікації існуючих викладачів та зміну професійної орієнтації з метою модернізації навчального процесу.

Відсутність деталізованого бюджету

Серед договорів, укладених департаментом освіти і науки, а саме обласними шкільними закладами, чітко вирізняється Гримайлівська школа-інтернат. Перш за все, у очі кидаються великі суми коштів за 2015 рік на закупівлю продуктів харчування, наприклад: виноград на 17 000 грн. або мед на 22 120 грн. Підозри виникають у зв’язку із відсутністю деталізованого викладу витрат, а саме невідомо кількість продукції та вартість одиниці товару. Також в одна із статей витрат вказана в загальному як «продукти харчування» без будь-якого опису чи пояснення. Таким чином, неможливо встановити те, чи справедливою була ціна усіх куплених продуктів, кошти на яке затрачається найбільше:

Проте, це абсолютно не зрівняється із звітом про укладені договори Тернопільського вищого професійного училища №4 ім. М. Паращука. Великі суми коштів призначені на прізвища невідомих осіб, при цьому не зазначені жодні статті витрат. Спершу звіт детально розписаний, але починаючи із 7 жовтня все переривається. Наприклад, 198 568 тис. грн. віддано на прізвище Віконенко, без зазначення імені, ФОП, ПП, чи хоч самого купленого товару і ціну за його одиницю.

“Золоті” флешки

Мабуть, багатьом з нас доводилось купувати флешки для особистого користування. Проте, яким би був ваш вираз обличчя, коли продавець би сказав, що ціна однієї всього лиш 810 гривень. Схоже, що це не дивно для керівництва ДНЗ «Кременецький професійний ліцей», яке закупило 3 флешки загальною сумою 2430 грн. Порівняно з Підволочиським професійним ліцеєм, який витратив би на них 442,50 грн. , такі цінні викликають підозри.

Сучасний світ вимагає від молодої людини рухатись відповідно до часу, а держава повинна підтримувати її фінансово. Проте, часто доцільність використання коштів ставить під сумніви наміри як керівництва області, так і навчальних закладів. Згідно аналізу звітів розпорядників коштів обласного бюджету спостерігався досить детальний опис товарів, на які вони були витрачені. Хоча, і досі дехто вирішує не уточнювати для громадськості інформацію про ціль використання сотень тисяч гривень. Реформування освіти повинне розпочатись не лише ззовні, а й з середини. Тому, лише змінивши мислення та бачення людей на більш сучасне, можна буде говорити про сучасне майбутнє.