Весь непотріб із Малашівського сміттєзвалища може потрапити до Тернополя. Причина в тому, що сусіднє із ним водосховище, на якому розташований водозабір, треба терміново поглиблювати. Чиновники розводять руками – грошей немає.
Головний водозабір Тернополя у небезпеці.
Передусім - через плавуни (острівець з рештків рослинності – прим. ред.), які течією несе до шлюзів на дамбі. І якщо рослини перекриють шлюзи, то навколишні села та частину Тернополя заллє водою. Підтопити може й сам водозабір.
Став заростає і міліє
Врятувати ситуацію може заміна застарілих шлюзів та поглиблення водойми. Однак чиновники розводять руками – для цього потрібно щонайменше 500 млн грн, яких в області немає.
Що мілкіша водойма, то швидше прогрівається вода. Відповідно, активніше розростаються водорості. З них утворюються плавуни, які вітер несе за течією – до дамби.
Плавуни загромаджують прохід і перешкоджають воді потрапляти до шлюзів. Через це рівень води в Івачівському ставі може суттєво підвищитись і підтопити водозабірні станції, каже пан Веселяк.
Проблему неможливо вирішити, доки не почистять і не поглиблять Івачівське водосховище, вважають чиновники з водного господарства.
Підтопить частину Тернополя
У такому разі щонайменше понад 5 млн кубів води затоплять села між Івачевим і Тернополем. В обласному центрі може підтопити набережну Ставу, частину Білої та мікрорайону “Новий Світ”, додає чиновник.
Поки що проблему з рослинністю на Івачівському ставі вирішують дідівськими методами. Підганяють екскаватори, які забирають плавуни. Однак це допомагає на дуже нетривалий час. Окрім того, запускають у водойму мальків травоїдних видів риби.
Загроза отруєння води
Івачівське водосховище - унікальне, адже на його березі розташований основний водозабір Тернополя, кажуть чиновники-водогосподарники. Але на іншому березі того ж ставу – Малашівське сміттєзвалище.
Якщо ж Став належно не доглядати, інфільтрат зі сміттєзвалища підземними горизонтами потрапить у водозабір, застерігають чиновники.
Дамба тріщить
Ще одна проблема – стан самої дамби. Чиновники запевняють, що вона у задовільному технічному стані і загрози руйнування немає. Однак кореспонденти, побувавши на місці, переконались у протилежному. Опори п’яти шлюзів – з величезними тріщинами. Воду у повному об’ємі пропускає лише один шлюз. Другий – частково. Решта повністю забиті плавунами.
Дамба і водоспадні споруди належать холдінгу «Інтеркорс», запевнив сільський голова с. Івачів Долішній Михайло Гук. Принаймні саме ця фірма має акт на постійне користування земельною ділянкою, де розташовані дамба і міні-гес.
Наразі непрацююча напівзруйнована гес на дамбі перетворилася на звалище пластику та іншого непотребу.
Голова наглядової ради холдінгу «Інтеркорс» Мирослав Білик запевнив, що саме цими днями на дамбі та місці, де розташована гес, весь непотріб приберуть.
Потрапити на територію Верхньо-Івачівського водозабору ми не змогли. На паркані – замок. А ще вивіски: «Увага! Зона суворого режиму водозабору» та «Санітарна зона. Прохід суворо заборонений». Охоронець біля брами на територію пускати нас відмовився. Чоловік, побачивши посвідчення журналіста, зателефонував своєму керівництву. Ті – до «Тернопільводоканалу». Врешті переказав нам вказівки, які отримав телефоном: «Сказали звертатись до водоканалу. Сюди можете потрапити тільки з ними».
Коментарі
Михайло ГУК (59 р.), голова сільської ради Івачева Долішнього:
Володимир КУЗЬМА (36 р.), директор КП «Тернопільводоканал»:
- Водозабір — це 16 свердловин, облаштованих відповідним обладнанням, і насосна станція. Вздовж берега Ставу розташовані п’ять свердловин. Нижче за течією річки — ще 11. Воду ми беремо з підземних свердловин. Їхня глибина сягає 40-50 м. Облаштовані вони таким чином, щоб рівень води на них не впливав. Це охоронна зона, і стороннім вхід туди заборонений. Щодо загрози можливого підтоплення — цього ми поки що не відчуваємо. Скажімо, два тижні тому ситуація була критичнішою, однак усе минулося. Якість води постійно контролюємо. Водозабору нічого не загрожує.