Одного разу гуси вже довели свою рокову роль, коли у 390-му році до н.е. врятували Рим від диких племен галлів. І от нещодавно у нову, тепер уже кримінальну історію потрапили через них троє зеків-крадіїв із Гусятинщини.
За кілька днів злодії примудрились наколобродити на декілька томів карної справи і статей Кримінального кодексу. Відтак у найближчі роки їм тільки і лишається, що зітхати та розповідати співкамерникам про свої «подвиги».
Отож рік тому о восьмій ранку тричі судимий 28-річний Василь Ч-ий разом із двома спільниками – братами Михайлом та Сергієм В-ми, суттєво «підвищили» тонус алкоголем в одному з барів Хоросткова, пише Номер один. Хоча був понеділок, до праці вони не поспішали, а стояли, ліниво курили, міркуючи, чим би зайнятись. У цей момент повз них до водойми повільно пройшли гуси.
- О, наша вечеря йде, – миттєво відреагував Василь, схопив дві птиці та поніс до старенького «Москвича». – Відкрий багажник, – наказав своєму ровесникові, Сергію. – Чого стоїш? Хапай інших, – дорікнув більш кмітливому 20-річному Михайлу.
Кинувши гусей до багажника, підскочив і схопив ще пару і також поволік до машини. Михайло, не довго думаючи, кинувся та спіймав ще одну.
– Добре, не з порожніми ж руками додому вертатись, – підморгнув друзякам. – Поїхали, пару десь продамо, пляшку купимо.
Брати реготнули та з готовністю повсідались у машині. Так і зробили. Зупинились на ринку і продали чужу птицю практично за копійки. Однак на цьому того липневого дня їхні пригоди не скінчилися. Приблизно опівночі друзяки поїхали у Постолівку. Дорога була погана, машину постійно підкидало на ямах. Тим не менше, п’яний Василь швидкості не збавляв, а летів то по узбіччю, то взагалі по зустрічній. Аж поки не наздогнав автомобіль «Жигулі», водій якого старанно обминав усі ями. Василь спробував його обігнати, але той, ніби навмисно, підрізав «Москвича». Втративши терпець і рештки розуму, пияк вдарив ВАЗ у бампер. Авто зупинилось і з салону вибіг молодий юнак.
– Навіщо ви так? – звернувся до Василя. – Бачите, дорога погана, не дуже і розженешся.
У відповідь розлючений зек вдарив хлопця кулаком у скроню, око моментально запливло від здоровенного синця. А нападник, не даючи жертві отямитись, вдарив ще раз. Той упав. Васька просто переступив через нього, підійшов до чужої машини, по-хазяйськи оглянув салон. Поки побитий власник стояв, понуро опустивши голову, його кривдник відкрив чужу барсетку, дістав гаманець, порахував гроші - 370 грн. і задоволено присвиснув.
– Відкрий багажник, – наказав. Потерпілий зітхнув, але наказ виконав.
Ч-ий мовчки забрав пляшку гальмівної рідини, ще щось і заніс та кинув до свого авто. Знову повернувся, тримаючи порожню пляшку, і почав через бензонасос спускати бензин. Власник кинувся до нього, аби завадити, але отримав новий удар.
«Сядь і сиди», – гаркнув до нього Сергій і щосили гепнув кулаком по авто, спричинивши вм’ятину. У цей момент його брат ударом кулака відкинув чолов’ягу на водійське сидіння. Відтак той ніби крізь туман згодом побачив, як Василь вирвав із його «Жигулів» акумулятор. Інстинктивно він схопив у руки якесь залізяччя, що лежало між кріслами, та раптом Сергій заскочив на заднє пасажирське сидіння, схопив його за шию і почав душити. Той захрипів, але молодший брат, який з-під лоба спостерігав за старшим, наказав відпустити його. Поки потерпілий, важко дихаючи, намагався оговтатись, Михайло рвучко дістав із кишені ніж та підставив йому до горла.
– Давай золото – хрестик, годинник, – наказав.
– У мене немає нічого, – прохрипів той. Тоді Сергій схопив його за вухо й полоснув ножем. Із рани бризнула кров, юнак несамовито закричав і схопився за вухо.
– А це ми зараз перевіримо, – відповів Михайло та встромив ножа парубку спочатку в одну ногу, а потім – у другу. Той зігнувся і застогнав.
– Сиди у машині годину, а потім можеш іти в село. І навіть не думай звертатись у міліцію, – пригрозив Сергій. – Ми тепер про тебе все знаємо, – та покрутив перед очима у побитого й закривавленого юнака документами.
Потому брати по-діловому, не звертаючи на жертву уваги, оглянули салон, забрали мобільний телефон «Нокія» та магнітолу. Наостанок примусили скинути та забрали спортивну футболку. Задоволені здобиччю, поїхали у сусіднє село пити. Саме там їх заарештували правоохоронці.
Загалом, як згодом встановлять судові експерти, чоловікові завдали незначні тілесні ушкодження та збитків більш, ніж на 5 тис. грн. матеріальних збитків. Отже, зважаючи на пережиті страх, біль та приниження, юнак у суді вимагатиме від кривдників по півсотні компенсації. Суд визнав достатнім, аби нападники сплатили до 10 тисяч.
Тим часом, під час слідства з’ясувалось: це ще не всі «подвиги» кримінальної трійці. Адже буквально за пару днів до інциденту з пограбуванням старший із братів устиг обікрасти сусідку односельця. Того дня вони зі знайомим приїхали до Тернополя. Тиняючись по місту, згадали, що десь на БАМі знімає квартиру їхній сусід, нині студент одного з навчальних закладів. Знайомий зателефонував до юнака, той радо відгукнувся, назвав адресу. По дорозі, ясна річ, неочікувані гості прихопили пляшку горілки, батон і ковбасу. Земляк накрив стіл, хлопці випили, потім ще, аж поки пляшка не спорожніла. Горе-спудей запропонував продовжити чаркування, знайомий підтримав. Ось тільки Михайло позіхнув і запропонував: «Ви сходіть за пляшкою, а я поки подрімаю». Ті погодились. Господар навіть ковдру кинув на диван. Та тільки-но стихли кроки на сходах, Михайло пройшовся по хаті, уважно придивляючись, що можна вкрасти. Розчарований, пішов на балкон курити. Тут автоматично зазирнув у сусідню квартиру. Крізь відчинені двері побачив ноутбук. Заради більшої переконливості погукав до кімнати. Переконавшись, що у помешканні нікого немає, акуратно поставив цигарку. Мить – і він уже на чужому балконі. Швидко роздивився, забрав ноутбук та мишку і, ніби нічого не трапилось, повернувся до помешкання. Одразу сховав здобич, завдавши потерпілій понад 3 тис. 300 грн. збитків.
До речі, за пару тижнів перед тим, у середині червня того ж 2012-го року, Михайло обікрав подругу свого знайомого. Того дня злодій зустрів товариша, який ішов у гості до своєї дівчини. Поки господиня щебетала, готуючи їм каву, раніше засуджений за крадіжки злодій швидко оглянув кімнату і вже, розчарований, збирався йти з порожніми руками, аж тут на очі потрапив новенький мобільний дівчини. Спритний крадій швиденько випив каву та попрощався з господинею. Втішені закохані усамітнились, а злодій рішуче покрокував на базар продавати вкрадений мобільний.
Гусятинський районний суд ретельно вивчав матеріали даної справи. Тим паче, що головний обвинувачений Василь Ч., зважаючи на своє кримінальне минуле, повністю визнав провину та частково компенсував пограбованому юнакові завдані збитки. Натомість брати В-ки у суді відмовились від власних свідчень, почали стверджувати, ніби покази давали під тиском міліції.
Характерно, що всі троє лише недавно звільнились із місць позбавлення волі і перебували під наглядом правоохоронних органів, наголосила прокурор відділу прокуратури Тернопільської області Галина Бурлака. Тож, зважаючи на всі обставини справи, вироком районного суду кримінальний дует визнано винним та засуджено: Василя Ч. – до трьох із половиною років ув’язнення, а братів Михайла та Сергія В-их – до трьох років і двох місяців кожного. Колегія суддів апеляційного суду лишила вирок без змін.