Індійські студенти та крікет у Тернополі спричинили хвилю чуток про мігрантів: що сталося насправді

У Тернополі відбувся всеукраїнський турнір з крікету — популярного в Індії виду спорту. Участь у ньому взяли українські команди та студенти з Індії, які навчаються в українських вишах.

Як зазначає тернопільська журналістка Яніна Чайківська, яка першою звернула увагу на суспільну реакцію на подію, турнір став не лише спортивною, а й інформаційною подією, що викликала активне обговорення серед містян.

Як виникли чутки про “мігрантів”

За спостереженнями очевидців, частина тернополян, які зупинялися біля майданчика, помилково сприйняли іноземних студентів за трудових мігрантів.

У соцмережах почали з’являтися припущення про нібито “появу мігрантів”, хоча організатори та учасники пояснювали, що йдеться виключно про студентів.

Як TikTok і Facebook підсилюють міф про мігрантів

Останніми тижнями тема трудових мігрантів стала однією з найгарячіших у соцмережах, пише Громадське. У TikTok активно поширюються відео, створені штучним інтелектом, де нібито президент або політики “вітають індійських мігрантів”. За лічені дні такі ролики можуть набрати мільйони переглядів.

У Facebook регулярно з’являються пости про те, що “мігранти вже в Рівному” чи інших містах. Часто використовуються однакові фото та відео, вирвані з контексту. Соціологи називають це ефектом “гучної меншості”, коли емоційний контент створює враження масового явища, якого насправді немає.

Хто і як розганяє інформаційні наративи

Експерти підкреслюють, що такі меседжі часто підживлюються дезінформаційними кампаніями, зокрема з боку російських інформаційних структур у соцмережах і Telegram-каналах. Соціолог Володимир Паніотто пояснює, що в результаті формується спотворене враження, ніби масова міграція вже відбувається, хоча реальні дані цього не підтверджують.

Страхи українців: робота, безпека і “свої без роботи”

У коментарях під дописами про мігрантів часто панують емоційні реакції: страх конкуренції на ринку праці, занепокоєння щодо безпеки та соціальних виплат. Проте дослідження малюють більш складну картину. За даними Інституту соціології НАН України:

• 61% вважають, що іммігранти сприяють розвитку країни,
• 62% — що вони збагачують культурне різноманіття,
• 58% — бачать загальну користь.

Водночас близько 30% вважають, що мігранти забирають робочі місця. Соціологічна група “Рейтинг” фіксує подібну полярність: частина суспільства бачить користь, частина — загрозу, а значна частина займає нейтральну позицію.

Чи справді в Україні зростає міграція?

Незважаючи на активні обговорення в соцмережах, офіційні дані говорять про зовсім іншу ситуацію. У 2025 році Україна видала близько 4975 посвідок на проживання для працевлаштування. Це значно менше, ніж до початку повномасштабної війни. Ось для порівняння:

• 2021 — 12,8 тис.,
• 2022 — 3,1 тис.,
• 2023 — 2,7 тис.,
• 2024 — 3,8 тис.

Отже, після 2022 року кількість трудових мігрантів помітно зменшилася.

Чому іноземців стає менше

Експерти пояснюють це складною процедурою оформлення документів, перевірками з боку МЗС і СБУ, а також загальними ризиками, пов'язаними з війною. В результаті, Україна втрачає конкурентоспроможність у боротьбі за іноземну робочу силу.

Міфи проти реальності

Експерти підкреслюють: в Україні немає програм для масового залучення трудових мігрантів. Більшість іноземців, які перебувають у країні, — це студенти, а не працівники. Соціологи зазначають, що ставлення суспільства може змінюватися в залежності від того, як цю тему висвітлюють у медіа та соціальних мережах.

Історія з крікетом у Тернополі продемонструвала, як звичайна спортивна подія може стати причиною для поширення масштабних чуток. У поєднанні з вірусним контентом у соцмережах це створює спотворене уявлення про реальність.

Проте офіційні дані та дослідження свідчать: масової трудової міграції в Україну наразі немає, а суспільні страхи часто підсилюються інформаційними хвилями, а не реальними процесами.