30-річна Віра М. із Бучацької громади померла після жорстокого побиття. У її смерті підозрюють чоловіка, з яким вона виховувала п’ятьох малолітніх дітей.
Родичі та односельці вимагають справедливого розслідування й побоюються, що справу можуть «зам’яти». Подробиці і де зараз діти, дізнавалися «20 хвилин».
Рідні та односельці вимагають справедливого розслідування загибелі матері п’ятьох маленьких дітей, 30-річної Віри М.
Жінка померла після побоїв. Запідозрили у скоєному її чоловіка, 35-річного П. Рідні хочуть, аби покарання було справедливим. І бояться, що справу спустять на гальмах, бо в підозрюваного родичі працюють в правоохоронних органах.
Брат загиблої запевняє, раніше не знав, що чоловік часто бив і ображав сестру. Про це односельці та подруги загиблої розповіли вже після її смерті.
— За даними слідства, 35-літній житель одного з сіл Чортківського району посварився з дружиною та кілька разів вдарив її руками по обличчю та ногами в живіт, — повідомляли у Тернопільській обласній прокуратурі. — Трагедія відбувалась 19 липня 2025 року на очах малолітніх дітей, які на той час були вдома з батьками.
Як повідомили в поліції Тернопільщини, тіло 30-річної жительки Бучацької громади у літній кухні 20 липня близько 5 ранку виявив її чоловік. Про це він повідомив матір, а та, своєю чергою, викликала поліцію та швидку.
— Медики констатували смерть жінки, а експерт під час огляду тіла видимих слідів насильства не виявив, — повідомляли у поліції. — Проте судово-медична експертиза показала, що 30-річна жінка померла від масивної внутрішньої кровотечі, закритої травми живота та пошкодження внутрішніх органів.
У ході досудового розслідування поліцейські Бучацького відділення поліції встановили, що 19 липня родина у себе приймала гостей. Вони усі розпивали спиртні напої. Близько 18.00 між подружжям виникла суперечка під час якої чоловік двічі ногою вдарив дружину в живіт. Це бачили як гості, так і малолітні діти, повідомили в поліції. За кілька годин після інциденту жінка померла.Підозрюваному обрали міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
«Ми не можемо мовчати»
— Віру вже поховали в селі, звідки вона родом, хоронили батьки, — розповіла мешканка села Бучацької громади. Жінка, як і інші односельці, з якими ми спілкувалися під час підготовки матеріалу, просили не називати їхніх даних в публікації. Мовляв, село, всі один одного знають, а їм ще там жити.
«Ми не можемо мовчати про те, що чоловік роками коїв з Вірою, хоча більшість сусідів чули того вечора крики і не кинулися її рятувати, — каже односельчанка, яка звернулася до редакції. — Він бив її регулярно. І не тільки бив (жінка розповіла деталі, які ми з етичних міркувань не можемо оприлюднювати — прим. авт). Так, цьому свідками були чимало односельчан. Але мовчали, бо чужа сім’я, не хотіли втручатися. А тепер смерть Віри — наслідок цього мовчання…»
Односельці розповіли багато інших подробиць, яких ми не поширюватимемо з етичних міркувань. Проте від почутого волосся дибки ставало. Офіційного підтвердження багатьом фактам, про які розповіли люди, знайти вже і не вдасться — Віра у могилі, а чоловік навряд чи про таке розповість. Хіба що інші дотичні.
Кричали і Віра, і діти
— Свідки, які були у хаті, кажуть, що Віра була у крові і побита, синці, подряпини, на ліжку купа крові, передні зуби вибиті, вона була вся синя, — продовжує односельчанка. — Але при попередньому огляді сказали, що то нібито природна смерть. Як природна? Ніхто не бачив, що на ній живого місця не було?
Те, що спочатку слідів насильницької смерті не побачили, односельці пов’язують із тим, що родичка підозрюваного працює у правоохоронних органах. Про це говорять і рідні загиблої. Проте офіційного підтвердження, що ця родичка допомагала підозрюваному уникнути відповідальності, у нас немає.
Сусіди, кажуть, чули, що Віра і діти кричали, але ніхто не хотів втручатися у, як тоді вважали, сімейну сварку. Зараз шкодують, особливо після того, як діти загиблої розповідали на вулиці, що їм довелося пережити. А тепер хвилюються, аби не було впливу на слідство.
Подружжя виховувало разом п’ятьох малих дітей — наймолодшій донечці 4 рочки, найстаршій 12, молодший із трьох синів цього року закінчив садочок, старшому синові 11 років.
Петро ніде не працював, часто випивав, додають знайомі.
— Моя дитина навчається із Віриною малою. Розповідала, що донька Віри не їла у їдальні, тож мама приносила їй їсти. Діти чистенькі, нагодовані і припильновані. Як в садочок молодших відведе — обов’язково обніме. Турбувалася добре про дітей, — каже односельчанка пані Оксана (ім’я змінене, справжні дані є в редакції — прим. авт.).
Що розповів брат загиблої
Рідний брат загиблої Володимир хоче, аби розслідування загибелі сестри було справедливим, а чоловік отримав повний тюремний строк за те, що забрав життя Віри. І теж підтвердив: побоюються, аби не було впливу на слідство з боку родичів, які працюють в органах.
— Хочу добитися, щоб він (чоловік сестри — прим. авт.) відсидів по повній за смерть моєї сестри, — сказав Володимир у розмові із журналісткою.
Сестра не ділилася із Володимиром подробицями свого життя. Брат припускає, бо він далеко.
— Я вічно на роботі, фактично вдома мене немає. Може, батькам що казала, — припускає пан Володимир. — Що чоловік її б’є і ще багато жахливих речей — це мені люди у селі, сусіди, подруги пишуть. Я не збираюся брехати і наговорювати. Але цьому є свідки. Люди офіційно бояться говорити. А я вимагаю справедливого розслідування. Не хочу самосуду. Але хочу, аби покарали всіх причетних.
Коли батьки Віри приїхали зранку 20 липня до дочки додому, Віра лежала на підлозі, у крові, на ногах видимі рани — колоті чи різані. Але експерт на місці чомусь не виявив слідів насильницької смерті, каже брат.
— У неділю, 20-го липня, Віру під ранок знайшли мертвою, а наступного дня чоловік із рідними були під моргом, хотіли забрати тіло і акт, — на мою думку, аби приховати висновок експерта. Померла і померла, всім же розповідали, що смерть була природною, — каже пан Володимир. — 20 липня ввечері говорив з мамою Віриного чоловіка, що батьки хочуть її ховати самі, у рідному селі.
Володимир запевняє, що після розмови родичка випадково не натиснула відбій розмови.
У цей момент саме зайшов до хати Петро, матір питала його, чи бив дружину. Той казав, що двічі її вдарив по лиці, раз чи то за ногу зловив, чи ногою вдарив — Володимир добре не розчув. Згодом дзвінок вибили.
— Я потім взяв в друга телефон, набрав П., запитав, чи він бив сестру — той підтвердив, і в мене є запис цієї розмови, — каже Володимир. — Зранку у понеділок він та його рідні були під моргом. За словами мого батька, мати Віриного чоловіка підходила і пропонувала 100 євро, щоб не піднімали шуму.
Чи готові взяти під опіку дітей загиблої сестри, Володимир відповів, що поки думають. У нього самого двоє дітей, він далеко на роботі, батьки вже літні, і вони не дадуть раду з п’ятьма малими дітьми. Брат каже, що це рішення дуже серйозне, і все мусить обдумати. Проте намагатиметься зробити так, аби П. позбавили батьківських прав.
Домашнє насильство було
Ми розшукали у Судовому реєстрі справи щодо домашнього насильства, за яке притягали П. М. Рішення судів є у квітні 2016 року і серпні 2018-го. У серпні 2018 року Бучацький райсуд розглядав справу щодо побоїв і мордування. Віра була потерпілою, П. — обвинуваченим. Але суд закрив провадження, бо в ході підготовчого засідання Віра відмовилася від обвинувачення.
Закрили й справу у травні 2020 року — за невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов’язків щодо виховання дітей. П. в суді вину заперечив, суду пояснив, що діти проживають разом з ним в житловому будинку. Суддя, дослідивши докази, вважав, що в діях багатодітного батька відсутній склад адмінправопорушення, а тому справу закрили.
До речі, у матеріалах практично всіх справ враховували позитивну (!) характеристику за місцем проживання і що не перебуває на обліку лікарів нарколога та психіатра. А також те, що одружений і має на утриманні п’ятьох малолітніх дітей. От лишень з чого він їх утримував, — невідомо, бо вже роками, за словами сусідів і родичів загиблої, не працював.
Скарг не було, — староста
Люди у селі кажуть, що жінка неодноразово скаржилася старості. Однак той запевняє журналістку, що не було жодної заяви. Староста села запевнив, що про попередні адміністративні та кримінальні покарання П. у попередні роки дізнався саме від журналістів, коли ми поцікавилися позитивною характеристикою для судів. Підтвердив, що громадські роботи чоловік виконував у селі, та й не дуже якісно.
— За дітей — вони були доглянутими, я сам цікавився у директора школи, чи все в порядку, приходив на перевірку до будинку — чисто, випрано, наготовлено. Якби Віра зверталася до мене, ніколи такого не пропустив би. Сусіди вже розповіли після смерті Віри, що чоловік відправляв її на «заробітки». Ніколи навіть припустити не міг, що він її ображав чи бив, — розповів староста. Назва села відома редакції, проте ми свідомо не називаємо її з етичних міркувань.
— Ніколи сусіди чи односельці не казали мені, що чоловік бив Віру, — запевняв журналістів староста. — Ще як в них п’ятої дитини не було, Віра казала щось, що чоловік її принижував. Я їй порадив забрати дітей і переїхати до родичів. Вона так і зробила. То П. впав на коліна і просив її вернутися. Кілька разів він звертався до дільничного, що Віра пропала. Жінку знаходили, а потім я бачив, як вони попри сільраду за руку йшли, і діти з ними. Все було нормально.
Де і з ким зараз діти і чи можуть їх розлучити та чи перебувала родина на обліку, ми поцікавилися у Службі у справах дітей Бучацької громади.
Дітей розділяти не будуть
— До даного інциденту сім’я на обліку не перебувала, жодної інформації про незадовільні умови чи насильство до нас не надходило, — запевнила начальниця Служби у справах дітей Ірина Пастущак. — Зараз діти тимчасово влаштовані в родину бабусі з татового боку, з якою у них гарний емоційний контакт. Заяв щодо опіки від інших родичів не надходило. Наразі вирішуємо питання про набуття статусу дітей, позбавлених батьківського піклування.
Інші родичі також можуть претендувати на опіку над дітьми цієї родини, проте мають дотриматися всіх правил.
— Дітей поки не вилучали від бабусі, неповнолітні перебувають зараз не в тому будинку, де сталася подія з їхньою матір’ю, — пояснила Ірина Пастущак. — Чи будуть вони влаштовані під постійну опіку цієї родички — питання поки передчасне.
Малі, на очах яких відбувалася бійка, пережили стрес, каже Ірина Пастущак. Тому з ними вже кілька разів спілкувався психолог, застосовуючи різні методики. Наразі служби вирішують питання щодо надання комплексної допомоги — особливо молодшим дітям, з розвитком яких є певні проблеми. «Сім’ю взяли на контроль, і ми працюємо», — каже Ірина Пастущак.
Служби також працювали із родиною покійної. Чи зможе вона взяти до себе дітей, поки незрозуміло. Однак малих віддадуть лише всіх разом. Так вимагає законодавство. Якщо родичі цього не зможуть або не захочуть зробити — дітей можуть влаштувати до сімейних форм виховання. Пані Ірина додала, що малих не розділятимуть, бо вони ще й дуже емоційно прив’язані один до одного.