Розетки за стендами, чай у пакетиках, теплі коридори й підвальні укриття — журналісти обійшли всі шість пунктів обігріву, які відкрили у Тернополі. Перевірили, чи справді там тепло, що дозволяють заряджати, чи вистачає подовжувачів і чи є вода та аптечки. Де людей було найбільше, а куди за весь ранок майже ніхто не зайшов — розповідаємо.
Другий день без електрики, а ті, хто має вдома індивідуальне опалення — і без тепла. Дехто залишився і без води. Так, мешканці Великої Березовиці скаржаться, що вже другу добу без водопостачання, бо в громаді не подбали про резервне живлення, пише 20 хвилин.
7 лютого місцева влада повідомила про відкриття пунктів обігріву у Тернополі.
Пункти обігріву розгорнули на шести локаціях
- Тернопільський міський територіальний центр соціального обслуговування населення (вул. Миколи Лисенка, 8;
- КП «Тернопільський центр дозвілля та молодіжних ініціатив ім. Довженка» (проспект Злуки, 45);
- КЗ «Дитячий-юнацький пластовий центр» (вул. Юрія Федьковича, 11);
- Палац Культури «Березіль» імені Леся Курбаса (вул. Миру, 6);
- Вокзал станції «Тернопіль» (Привокзальний майдан, 1);
- Тернопільська школа №28 (бульвар Дмитра Вишневецького.
Ми побували у всіх та перевірили, чи є там тепло, питна вода і чи достатньо розеток та подовжувачів. Поцікавилися у кожному з пунктів, чи дозволять зарядити невелику станцію, а також перевірили вміст аптечок. Що ми побачили, — розповідаємо.
У Тернопільському міському територіальному центрі соціального обслуговування населення на вулиці Миколи Лисенка, 8 ми побували об 11 ранку. І, як розповів черговий пан Богдан, були першими відвідувачами. Нам показали розетки із подовжувачами, розміщеними за інформаційними стендами, тож, аби дістатися та увімкнути техніку на підзарядку, потрібно присісти.
Ми поцікавилися, чи можна зарядити невелику станцію, окрім телефонів і павербанків, та отримали дозвіл.
Поруч є ємність із питною водою та позначка «Пункт незламності». У підвальному приміщенні, куди спустилися за вказівниками, є туалет зі світлом, місце для миття рук і сам пункт незламності: кілька десятків стільців, стіл, чайник, аптечка, бутлі з водою, пакетики чаю, одноразові ложки та подовжувач. В аптечці —֫ базові засоби: йод, зеленка, вода для ін’єкцій, бинт, парацетамол, пластир і серветки. У приміщенні пункту є Wi-Fi — пароль розміщений на листку біля входу. У фойє як і в пункті незламності, розташованому у підвалі, — тепло.
Працівник також поцікавився, навіщо ми знімаємо. Тож довелося представитися і показати посвідчення журналіста. Розговорилися. Пан Богдан розповів, що працює тут вже 15-ий рік, на чергування заступив з вечора попереднього дня. Вночі тут теж було відкрито, тому можна було прийти зігрітися та зарядити техніку. Але до нас нікого не було. Врешті чоловік ще й пригостив журналістів грецькими горіхами, які щойно налущив.
У фойє є телевізор та кілька місць для сидіння, у пункті незламності у підвалі їх майже сотня. Є де зігрітися і зарядити техніку.
Об 11:45 8 лютого ми прийшли до КП «Тернопільський центр дозвілля та молодіжних ініціатив імені Довженка», що на проспекті Злуки, 45. Тут, на відміну від Лисенка, було гамірно й досить багато людей. Ми зустріли жінку, яка заряджала техніку — два телефони. Одразу до нас підійшла працівниця закладу. Ми поцікавилися, чи є чай, одноразовий посуд і достатня кількість подовжувачів, адже спочатку помітили лише два. Вона показала, що поруч є ще багато — до десятка подовжувачів лежали на дивані і наразі потреби підключати їх не було. Також ми запитали про аптечку. Нам показали одразу дві — аптечки тут більш укомплектовані, аніж на Лисенка. Чергові жінки детально пояснили, який препарат і для чого призначений. Також тут є охолоджувач, який застосовують для травм.
Ми побачили, що люди плетуть зимові маскувальні сітки з білої тканини. Як пояснили працівники центру Довженка, вони займаються цим у той час, поки заряджається їхня техніка. Працівник пан Сергій показав нам укриття — там є вода, чай і кілька десятків крісел. У приміщенні прохолодніше, ніж на Лисенка, і більш гамірно, але тут можна зарядити техніку й випити гарячого чаю. Ми також запитали, чи можна зарядити зарядну станцію — нам відповіли, що без проблем: приходьте, підключайте й заряджайте.
О 12.20 8 лютого журналісти прийшли до Тернопільської школи №28, що на бульварі Дмитра Вишневецького. Кілька разів обійшли навколо школи, поки не зустріли працівників, які пояснили, що пункт обігріву розташований не в самому приміщенні школи, а в прибудові поруч, захід — від спортшколи та садочку.
Усередині є крісла з м’якими накладками, щоб відвідувачам було зручно сидіти. Тут також є вода, серветки, чай, кава та печиво. Приміщення обладнане великою, добре укомплектованою аптечкою, є безкоштовний Wi-Fi і санвузол із туалетним папером та серветками.
Для дітей облаштований окремий куточок з іграшками, книжечками, настільними іграми, кольоровими олівцями та розмальовками. Такий дитячий куток у теплопунктах ми зустріли вперше.
Також є ковдри та подушки. Працівники розповіли, що від ранку тут побувало шестеро людей, адже в мікрорайоні, де розташована школа, ненадовго відновили електропостачання. Тут ми також зустріли дівчат, які прийшли зарядити телефони. Вони розповіли, що проживають на вулиці Київській і прийшли сюди, бо ні вчора, ні сьогодні у них майже не було світла — його вмикали лише на короткий час.
Безкоштовний Wi-Fi, як і в попередніх двох пунктах, є. Тут запаслись також печивом для відвідувачів, чого ми не побачили на Лисенка чи Злуки. У приміщенні тепло, а місця для сидінь облаштовані м’якими накладками, аби було зручніше.
Пункт обігріву працює у холі пластового центру. Тепло, батареї гарячі, є світло та безоплатний Wi-Fi.