Тернополянин Петро Кудла нещодавно відсвяткував своє 100-річчя, переживши війну, заслання до Сибіру та роки роботи в складних умовах. Він родом із села Шумляни Саранчуківської громади і пройшов через Другу світову, американський полон, а потім – життя в Норильську, де працював на гірничо-металургійному комбінаті.
Незважаючи на всі ці важкі випробування, Петро зберіг свій оптимізм і патріотизм. Разом із дружиною він виховав доньку, повернувся на Тернопільщину, активно долучався до громадського життя, а на честь свого ювілею передав матеріальну допомогу українській армії, отримавши відеопривітання від військових.
Чоловік розповів Суспільному, що народився в селі Шумляни в селянській родині. Навчався в польській, а згодом і в радянській школі. Під час Другої світової війни його вивезли до Німеччини.
Петро Кудла зазначає, згодом був в американському полоні, а далі потрапив до Східної Німеччини.
Чоловік розповідає, у нього забрали всі речі, в тому числі особисті записи.
Петро Кудла згадує, як їх везли товарними вагонами до Росії. Він повідомив, що їхали 46 днів до Красноярська, а вже звідти – в Норильськ.
Доїхали в Новосибірськ, завелись воші. Вже лазили і по бровах, всюди. То ж ніхто не мився. Завели в баню. Я вже добрався до тої водички. До холодної і до гарячої. То мені не так молоко колись не смакувало, як та вода технічна".
В Норильську жили спочатку в наметах. Петро Кудла розповів, засудженим не був, в Сибір потрапив без слідства.
Чоловік розповідає, на засланні розвантажував каміння, працював різноробочим. Після звільнення йому заборонили повертатися на захід України. Петро Кудла залишився в Норильську, працював на гірничо-металургійному комбінаті.
Петро Кудла розповідає, в Норильську і познайомився з майбутньою дружиною Ганною, також родом з Тернопільщини.
Згодом у подружжя народилася донька. На Тернопільщину родина повернулася в 1976 році, каже Петро Кудла. Чоловік розповідає, працював електриком, а згодом завгоспом. Після здобуття Україною незалежності, був членом Конгресу Українських націоналістів, товариства політв’язнів і репресованих. Разом з дружиною співали в аматорському хорі національно-патріотичної пісні "Заграва". Дружина померла 14 років тому. Довгожитель розповідає, ще донедавна читав книжки, та зараз зір вже не дозволяє. Часто переглядає старі світлини.
На запитання про таємницю довголіття Петро Кудла відповідає:
Петро Кудла вірить в українську перемогу. Матеріальну допомогу на честь свого 100-річчя в розмірі 5 тисяч, чоловік віддав на потреби армії. Військові передали йому вітання на відео.