До початку повномасштабного вторгнення Андрій Підлужний був добре відомий тернополянам як музикант, співак, продюсер, телеведучий та лідер гурту "Нічлава". Його життя було нерозривно пов’язане зі сценою, творчістю та численними культурними проєктами.
Втім, після 24 лютого 2022 року його шлях кардинально змінився. Сьогодні Андрій Підлужний служить офіцером відділу комунікацій 11-го армійського корпусу Збройних сил України.
Про це розповідає "Суспільне Тернопіль".
Свій військовий шлях він розпочав у складі 44-ї окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола. Саме там, за словами військового, відбулося його перше глибоке занурення в армійське життя та прийшло усвідомлення готовності бути частиною війська.
Андрій згадує, що з часом змінилося і його сприйняття світу. Коли до військових приїжджали артисти, він уже дивився на них не як колега-музикант, а передусім як військовослужбовець. Цей перехід став для нього природним і остаточним.
Важливою частиною його досвіду стали міжнародні вишколи. За словами Підлужного, українські військові, які мають реальний бойовий досвід, нерідко самі стають джерелом знань для іноземних інструкторів. Адже сучасна війна в Україні змінюється настільки швидко, що практичний досвід часто випереджає теоретичні напрацювання.
Під час служби Андрій працював і на складних напрямках фронту, зокрема на Запоріжжі, у районі Чорного лісу. Він розповідає про роботу в умовах постійної небезпеки, коли від точності переданих артилеристам даних залежать життя військових та успішність бойових завдань.
Війна відкрила для нього й інший бік України — міста Донеччини, які щодня живуть під загрозою обстрілів. Краматорськ і Слов’янськ, за його словами, стали прикладами стійкості цивільних людей, які попри небезпеку продовжують жити, працювати та підтримувати одне одного.
Окремо військовий наголошує на проблемі нестачі особового складу в підрозділах та важливості свідомого вибору служби. На його думку, ефективний рекрутинг має базуватися на довірі, мотивації та добровільному рішенні людини долучитися до захисту країни.
Попри службу, зв’язок із музикою повністю не зник. Андрій Підлужний долучався до окремих творчих проєктів. Зокрема, працював над піснею пам’яті «Прощай, мій друг», а також допомагав у створенні композиції для Тоні Матвієнко, присвяченої її матері — легендарній українській співачці Ніні Матвієнко.
Втім, зізнається, що після початку великої війни співає значно рідше.
Нещодавно Андрій Підлужний вперше за три роки побував у відпустці. Та навіть після короткого повернення до мирного життя його рішення залишилося незмінним.
Історія Андрія Підлужного — це приклад того, як війна змінює людські долі. Відомий музикант став офіцером, але не втратив себе. Він продовжує служити Україні, залишаючи творчість як частину свого життя, яка обов’язково ще зазвучить у мирний час.