Після кількох епізодів відсутності на службі та понад п’яти місяців поза військовою частиною старший лейтенант ЗСУ опинився на лаві підсудних. Під час розгляду справи офіцер намагався пояснити свою тривалу відсутність усним дозволом керівництва, однак суд визнав ці аргументи непереконливими та призначив йому реальний термін ув’язнення.
Теребовлянський районний суд повністю доввів провину офіцера, який спочатку наприкінці 2024 року запізнився з поверненням до розташування підрозділу, а згодом, у серпні 2025 року, пішов у чергову відпустку і зник на п'ять з половиною місяців, проводячи час на власний розсуд.
Ураховуючи характер та тривалість вчиненого діяння, суд призначив військовослужбовцю покарання у вигляді п'яти років реального позбавлення волі, пише 0352 з посиланням на ТП.
Систематичні прогули офіцера
Детальна хронологія військових проступків старшого лейтенанта, свідчення його колег та письмові акти службових розслідувань були детально проаналізовані під час відкритих судових слухань:
Обвинувачений уродженець Волині був призваний до лав Збройних Сил України за мобілізацією у травні 2024 року, згодом отримав призначення на посаду командира взводу охорони роти охорони на Тернопільщині.
Перший інцидент стався 23 грудня 2024 року, коли офіцер без поважних причин самовільно залишив розташування підрозділу і повернувся лише за тиждень — 30 грудня.
Другий, значно серйозніший епізод розпочався 30 серпня 2025 року. Чоловік, перебуваючи у щорічній плановій відпустці тривалістю п'ятнадцять днів, зобов'язаний був з'явитися на службу, проте до військової частини не прибув. Його незаконна відсутність тривала понад п'ять місяців — до 10 лютого 2026 року, коли він самостійно з'явився до слідчого відділу Державного бюро розслідувань у Тернополі.
У залі суду офіцер вину визнав лише частково. Він погодився з першим коротким епізодом невихіду на службу, але категорично заперечував провину щодо багатомісячного переховування у 2025–2026 роках. Підсудний запевняв, нібито начальник підрозділу усно повідомив йому про виведення поза штат і дозволив їхати додому.
Проте ця версія була повністю спростована свідченнями колег по службі та психолога частини. Свідки підтвердили, що офіцер просто не повернувся з відпустки, нікого не попереджав, а під час минулої служби мав проблеми з дисципліною через вживання алкогольних напоїв та періодичні госпіталізації. Письмові накази про припинення виплат грошового забезпечення та акти службових розслідувань остаточно довели факт умисного ухилення від служби.
Рішення щодо застави та початок відбування терміну
Визначаючи міру покарання, Теребовлянський районний суд урахував, що скоєне діяння згідно зі статтею 12 Кримінального кодексу України відноситься до категорії тяжких злочинів. Оцінюючи особу винного, судді взяли до уваги, що старший лейтенант є одруженою особою з вищою освітою, має офіційний статус учасника бойових дій та раніше не притягувався до кримінальної відповідальності. Проте відсутність щирого каяття за тривалий епізод дезертирства та тривала відсутність в умовах запеклих оборонних боїв унеможливили призначення умовного терміну.
Суд призначив офіцеру 5 років позбавлення волі. До набрання вироком законної сили судді ухвалили залишити без змін запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який було обрано ще на початку березня 2026 року Тернопільським міськрайонним судом.
Альтернативу у вигляді грошової застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів (66 560 гривень) було залишено, проте до моменту її можливого внесення засуджений перебуватиме у слідчому ізоляторі. Початок строку реального відбування покарання у в'язниці буде обчислюватися з моменту фактичного взяття під варту — з 4 березня 2026 року.
Речові докази та судові витрати у цій справі відсутні, а сам вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів.