Роль перекладача та вчителя мови традиційно сприймається як просвітницька. Проте мало хто замислюється, що ці професії є прямим рушієм глобальних економічних процесів. Мова – це те, що нас ідентифікує та водночас відкриває реальні можливості. Володіючи нею на професійному рівні, людина може капіталізувати свій досвід у новому суспільстві. Відповідно, фахівці, які навчають цього інструменту, є провідниками інтеграції, адже вони перетворюють “заморожений” потенціал іммігрантів на активний ресурс для економіки країни.
У цьому питанні визнаною експерткою є українка Оксана Судейко – міжнародна лінгвістка та спеціалістка із системної інтеграції. Здобувши освіту в Англії на стику лінгвістики, права та фінансів, вона згодом сформувала унікальний досвід: працювала в Ірані викладачем ESL, консульським асистентом, спеціалістом з міжнародного розвитку бізнесу в Arian Steel та провідним фахівцем зі стандартизації й навчання в KNS Sadr Company (Тегеран). Попрацювавши в освітній сфері в Україні, Ірані та Німеччині, Оксана в 2022 році переїхала до США, де наразі є представником з імміграційних питань (DOJ Accredited Representative) в International Rescue Committee у Сакраменто, Каліфорнія.
Про те, як філологія стає фундаментом для подолання глобального явища brain waste (відтоку та знецінення мізків), читайте далі.
Оксана для себе чітко визначила: “До роботи в IRC я сприймала переклад і викладання мови переважно як інструменти комунікації та культурної адаптації. Однак майже два роки роботи з біженцями та іммігрантами в Каліфорнії показали мені, що лінгвістична підтримка є набагато ширшим явищем і безпосередньо впливає на інтеграцію людини в новому середовищі”.
Вона підкреслює, що перекладачі та викладачі сьогодні допомагають людині подолати перший і часто найскладніший бар’єр між її професійним потенціалом та можливістю реалізувати його в новій країні. Допомагаючи опанувати мовні навички, вони формують впевненість, необхідну для подальших кар'єрних кроків. Працюючи за власною системою, Оксана особисто супроводжує своїх клієнтів на кожному етапі: навчає проходити співбесідні інтерв'ю, ефективно спілкуватися з роботодавцями, розуміти вузькопрофільну термінологію, орієнтуватися у вимогах до ліцензування, освітніх програмах та специфічних особливостях американського ринку праці.
Зрештою, це результує в успішній інтеграції новоприбулих, покращуючи загальні показники зайнятості та залученості іноземних фахівців у локальну економіку. Ставши співзасновником Ukraine Response Team в IRC, вона допомогла розбудувати операційну інфраструктуру, яка з нуля масштабувалася до обслуговування сотень людей, сформувавши стійку чергу на отримання послуг на місяці наперед.
Особливого значення експертка надає поняттю brain waste – недовикористанню людського капіталу через те, що висококласні фахівці змушені працювати на низькокваліфікованих роботах. Вона пояснює, що лінгвістичні бар’єри залишаються головним чинником, який стримує економічний розвиток навіть досвідчених спеціалістів. Тому цільова лінгвістична підтримка є інструментом прямої дії.
“Сучасні дослідження показують, що у США проживають понад 14 мільйонів іммігрантів з університетською освітою, і водночас понад 2 мільйони з них не можуть повною мірою реалізувати свій професійний потенціал. Особливо показовим є те, що це відбувається в умовах, коли американська економіка одночасно стикається з дефіцитом кваліфікованих кадрів у багатох галузях”, – наголошує спеціалістка. Тому мовна підтримка з боку профільних фахівців є фактичною інвестицією в економіку країни.
Працюючи з сотнями іммігрантів та біженців у Каліфорнії, Оксана переконалася, що більшість високоосвічених клієнтів на момент їхньої першої взаємодії з системою ще не мають доступу до своєї професійної сфери. “Ми часто говоримо про нестачу лікарів, інженерів, викладачів та інших спеціалістів, але значно рідше звертаємо увагу на те, що частина цих фахівців уже перебуває в країні. Проте через мовні бар’єри, складні процедури ліцензування, визнання дипломів та відсутність комплексної системи професійної інтеграції вони можуть роками залишатися поза своєю професією”, – пояснює вона.
Для подолання цієї проблеми Оксана вирішила діяти комплексно. Вона розвиває власну систему допомоги, яка одночасно об'єднує професійно орієнтоване вивчення англійської мови, оцінювання іноземних кваліфікацій, кар’єрне консультування та наставництво.
Тісно працюючи з міжнародними освітніми стандартами, зокрема маючи за плечима багаторічний досвід управління академічними програмами та викладання, коли під її особистим менторством 99% студентів успішно складали надскладний іспит Academic IELTS на рівень 6.5 і вище, а також підготувавши за роки загальної практики понад двадцять фахівців до TOEFL та IELTS для професійної імміграції до англомовних країн, Оксана Судейко розглядає мовну інтеграцію як один із ключових інструментів розвитку людського капіталу на рівні держави
Вона також згадує конкретний випадок із власного європейського досвіду, який демонструє силу вчасної та правильної навігації:
Після початку повномасштабної війни Оксана певний час проживала в Німеччині. Завдяки знанню німецької мови та багаторічному педагогічному бекграунду, вона пройшла відбір і була офіційно працевлаштована в Gymnasium Mellendorf у Нижній Саксонії. Працюючи на посаді асистента вчителя, вона здійснювала мовну та освітню підтримку для понад 30 українських учнів середньої та старшої школи, виступаючи посередником між ними, німецькими вчителями та адміністрацією.
“Особливо показовим стала історія із старшокласницею, яка мала величезний потенціал, але через раптову зміну країни та мовний бар'єр опинилася у дезорієнтованому стані й ризикувала випасти з вищої освітньої системи Німеччини. Місцева система в таких випадках часто спрямовує дітей на спрощені професійні програми, що фактически означало б втрату її інтелектуального потенціалу. Завдяки моїй індивідуальній підтримці та правильному прорахунку транскордонних освітніх траєкторій, ми змогли скоригувати її навчання так, що вона повністю зберегла право на вступ до університету”, – згадує Оксана.
Такі випадки доводять, що лінгвісти в інтеграційних процесах займають роль навігатора, адже вчасно надана професійна мовна підтримка та знання інституційних систем можуть визначити, ким стане людина в новій країні
“На мою думку, перекладачі та викладачі мови повинні розглядатися як частина загальнодержавної інфраструктури, оскільки вони допомагають людям конвертувати наявні знання, освіту та здобутий за досвід у легальний професійний статус” – підсумовує фахівчиня.
Своєю діяльністю Оксана Судейко наочно показує, що коли мовна підготовка поєднується з кар'єрним менторством, шлях людини до фінансової самодостатності скорочується в рази. А лінгвістичні спеціалісти в цьому аспекті є незамінними у процесах перетворення інтелектуальної еліти в розвиток громад.