Антибіотики більше не можуть призначатися лише за бажанням пацієнта. Міністерство охорони здоров'я затвердило нові стандарти для раціонального використання протимікробних препаратів у первинній та спеціалізованій медичній допомозі.
Тепер кожен випадок призначення антибіотика повинен мати медичне обґрунтування і бути зафіксованим у медичній документації або електронній системі охорони здоров'я. Ці нові правила покликані зменшити безпідставне використання препаратів і стримувати поширення антимікробної резистентності.
Антибіотик — лише за наявності показань
Згідно з новими стандартами, антибактеріальні препарати можуть призначатися тільки при підтвердженій або обґрунтовано підозрюваній бактеріальній інфекції. Це означає, що просте бажання пацієнта отримати антибіотик не є достатньою підставою.
Якщо немає медичних показань, лікар не повинен призначати препарат лише через прохання пацієнта. У медичній документації повинні бути вказані діагноз або обґрунтована підозра на інфекцію, активна речовина препарату, дозування, спосіб застосування, тривалість лікування та дата перегляду призначення.
У певних ситуаціях перед початком антибіотикотерапії проводитимуть бактеріологічне дослідження. Якщо результати покажуть, до якого препарату чутливий збудник, лікування можуть коригувати за потреби.
Через 48–72 години після початку лікування його переглянуть
Однією з ключових вимог нових стандартів є оцінка ефективності антибіотикотерапії через 48–72 години після її початку. Якщо бактеріальну інфекцію не підтвердили або виявилося, що у пацієнта інший діагноз, антибіотик слід скасувати. Пацієнта також повинні проінформувати про причини призначення препарату, його дозування та тривалість прийому, а також розповісти про можливі побічні ефекти і пояснити, що робити, якщо стан погіршиться.
Для вибору антибіотиків лікарі використовуватимуть класифікацію ВООЗ AWaRe, яка ділить препарати на три групи: «доступ», «спостереження» та «резерв». У деяких випадках пацієнт може почати приймати антибіотик пізніше. Для лікарів первинної медичної допомоги передбачена можливість виписувати відстрочений рецепт.
У такому випадку пацієнт не починає приймати антибіотики відразу. Лікар призначає препарат лише після того, як з'являються певні симптоми, стан погіршується або підтверджується бактеріальна інфекція.
Стандарт первинної допомоги також містить рекомендації щодо лікування поширених бактеріальних інфекцій у дорослих і дітей. МОЗ встановлює орієнтири для вибору препаратів. На первинному рівні бажано, щоб щонайменше 90% призначених антибіотиків належали до групи «доступ», тоді як частка препаратів резерву має становити 0%.
У лікарнях буде контроль за використанням антибіотиків резерву
Для спеціалізованої медичної допомоги передбачено більш детальний контроль призначень. Лікарі повинні враховувати результати лабораторних досліджень і локальні антибіотикограми — дані про чутливість збудників до антибактеріальних препаратів.
Також буде контроль призначень клінічними фармацевтами та попереднє погодження використання антибіотиків резерву. Їх використання також обмежуватимуть залежно від умов надання допомоги: частка препаратів резерву має становити 0% в амбулаторних умовах і менше 2% у стаціонарних.
Ще одна порада — переходити з внутрішньовенного введення антибіотиків на пероральний прийом, як тільки стан пацієнта це дозволяє.
Невідкладне лікування не затримуватимуть
При цьому нові правила не означають, що лікар повинен чекати на результати всіх досліджень, якщо стан пацієнта вимагає термінового лікування. Зокрема, якщо є обґрунтована підозра на септичний шок, антибіотикотерапію потрібно почати протягом першої години після взяття матеріалу для бактеріологічного дослідження.
У МОЗ пояснюють, що нові стандарти запроваджені для стримування антимікробної резистентності. Це стосується здатності мікроорганізмів не реагувати на ліки, які повинні їх знищувати або стримувати.
Отже, головний принцип нових правил — антибіотик має використовуватися лише тоді, коли він дійсно необхідний, у правильному препараті та дозуванні, з обов'язковою оцінкою результатів лікування.