Старовинні стіни, що височать над стрімким схилом, а внизу — річка Серет, за якою розгортається широкий подільський краєвид.
Мандрівник Ігор Проценко поділився в соцмережах чудовими світлинами Підгорянського монастиря, що неподалік Теребовлі, і закликав усіх обов'язково відвідати це місце.
За його словами, обитель розташована на правому березі річки, на урвищі, що підноситься приблизно на сто метрів. Найбільше вражає простір: фотографії, на думку мандрівника, не можуть передати всю велич панорами західного Поділля.
Монастир, що слугував і фортецею
Підгорянський монастир знаходиться неподалік села Підгора, приблизно за три кілометри на південь від Теребовлі. Цей комплекс є пам’яткою архітектури національного значення. Високий берег Серету надавав його мешканцям не лише чудовий огляд околиць, а й природний захист.
За легендами, монаше життя тут почалося ще в XII столітті. Документально, історія обителі починає простежуватися ще в XVII столітті: у грамоті короля Яна Казимира 1663 року монастир вже згадувався як старовинний. Спочатку він був дерев'яним, оточеним земляними укріпленнями та частоколом, а згодом тут з'явилися кам'яні споруди.
Обитель виконувала роль захисту від нападів: територію оточували мури з чотирма кутовими оборонними вежами. Всередині розташовувалися церква та корпус із чернечими келіями, кухнею, їдальнею і залами.
Цей укріплений комплекс був важливою частиною оборони південних підступів до Теребовлі.
У монастирській вежі спостерігали за зорями
Підгорянський монастир також слугував місцем навчання. Тут діяла школа для молодих ченців, де викладали богослов’я та філософію, а також зберігалася велика бібліотека.
Одна з веж використовувалася як астрономічна обсерваторія — за стінами монастиря не лише стежили за можливим наближенням ворога, а й вивчали небо.
У 1789 році австрійська влада закрила обитель. Монастирські книги були передані до Львівського університету та Бучацького монастиря. Подальші війни та використання території військовими завдали значних руйнувань спорудам.
Після відновлення незалежності України місцеві жителі взялися за відновлення церкви Різдва Івана Хрестителя. Від колишнього укріпленого ансамблю залишилися лише фрагменти оборонних мурів, брами та вежі, а корпус келій, на жаль, лежить у руїнах.
Це поєднання стародавньої архітектури та відкритої долини Серету робить це місце справжньою знахідкою для короткої подорожі з Теребовлі. Коли будете оглядати цю красу, не забувайте триматися подалі від краю урвища і не підніматися на пошкоджені мури: краєвидом можна насолоджуватися, не ризикуючи заради гарної фотографії.