У селі Надрічне на Тернопільщині збереглася дерев’яна церква Святого Миколая, історія якої тісно пов’язана з двома населеними пунктами. Цю святиню збудували ще в XVIII столітті в Рогатині, а після закриття монастиря перенесли до Надрічного.
Відтоді вона стала невід’ємною частиною місцевої історії та однією з яскравих пам’яток традиційної галицької дерев’яної архітектури.
Історія цієї святині почалася у 1733 році, коли майстер Андрій Теребужко збудував у Рогатині дерев’яну церкву на честь Преображення Господнього. Для її спорудження використали соснове дерево, а основа була закладена на дубових підвалинах.
У 1768 році монастир, на території якого стояла церква, ліквідували. Святиню разом з іконостасом перевезли до села Надрічне. Тут вона отримала нове життя і згодом була освячена на честь Святого Миколая.
Сьогодні церква є яскравим прикладом традиційної галицької школи дерев’яного церковного будівництва. Її конструкція — тризрубна, одноверха, що характерно для української сакральної архітектури того часу.
У XX столітті церква пережила чимало труднощів. У липні 1964 року радянська влада примусово зупинила богослужіння у святині, і храм залишався закритим до початку 1989 року.
Після ремонту, 30 квітня 1989 року, тут знову відбулося богослужіння. Для місцевої громади це стало справжнім поверненням до давньої духовної традиції. Згодом, через невеликі розміри старої церкви, парафіяни вирішили збудувати новий храм Святого Йосафата, який освятили у 2000 році. Одночасно старовинну церкву Святого Миколая відреставрували та зберегли.
Дерев’яна святиня зберігає історію Бережанщини. Сьогодні церква Святого Миколая разом із дерев’яною дзвіницею утворює гармонійний архітектурний ансамбль. Вона нагадує про майстерність давніх будівничих, релігійні традиції краю та історичні випробування, які довелося пережити українським святиням.
Особливість храму полягає не лише в його поважному віці. Це церква, яка змінила своє місце розташування, пережила десятиліття примусового закриття і знову повернулася до богослужінь. Її збереження дозволяє наступним поколінням побачити живу історію дерев’яної сакральної архітектури Тернопільщини.
Інформація та фото: Андрій Сенько.