У мережі з’явилося унікальне архівне фото Тернополя, зроблене в листопаді 1918 року. На ньому — місто в один із найважливіших моментів своєї історії, коли Тернопіль став тимчасовим політичним центром Західноукраїнської Народної Республіки.
На світлині, яку опублікував Володимир Лемішка, місто має зовсім інший вигляд: європейська архітектура, старовинні фасади та синьо-жовті прапори над будівлею магістрату — міської ратуші. Особливо вирізняється парафіяльний костел, що височіє над історичною забудовою. Сьогодні його вже немає: у 1954 році радянська влада підірвала храм, а згодом на цьому місці звели універмаг ЦУМ.
Місто, яке стало центром української державності
Ця світлина цікава не лише своєю архітектурою. У листопаді 1918 року Тернопіль опинився в центрі подій, від яких залежало майбутнє української державності. Після того як українські сили залишили Львів через польсько-українські бої, до Тернополя переїхали державні установи ЗУНР. Із 22 листопада до кінця грудня тут працював Державний секретаріат — уряд молодої республіки на чолі з Ісидором Голубовичем.
Фактично Тернопіль тоді став тимчасовим політичним центром ЗУНР. Тут розв’язували важливі державні питання, створювали органи влади й продовжували розбудовувати українську республіку.
Тернопіль, якого вже немає
На старій світлині бачимо центральну частину міста — її архітектура за наступні десятиліття зазнала значних змін. Серед найвиразніших орієнтирів — парафіяльний костел Матері Божої Неустанної Помочі. Ця велична неоготична споруда колись була однією з архітектурних домінант Тернополя. У 1954 році радянська влада зруйнувала храм. Згодом на його місці звели універмаг ЦУМ, який і сьогодні є частиною центру міста.
Змінилися й навколишні вулиці. Стара забудова на фотографії нагадує про європейський характер довоєнного Тернополя. Синьо-жовті прапори над магістратом — не просто деталь минулого. Вони свідчать про час, коли Тернопіль був одним із центрів відновлення української державності.
Минуло 108 років. Багатьох будівель, що потрапили на світлину, уже немає, а вулиці й площі змінилися. Та вона дає змогу побачити місто в мить, коли воно творило власну українську історію.