Чого тільки не придумають народні умільці, аби прикрасити життя. В ипала нагода розповісти про людину, яка без великих затрат може із підручних матеріалів зробити… шопку.
Здавалося б, що тут особливого. Фігурок персонажів різдвяного вертепу на ринках є вдосталь, дошки, фанери — в асортименті… Аж ні. Всього за день можна зробити оригінальну шопку з паперу. Це доводить і Петро Франків із села Нищого, що на Зборівщині. Його руки, які все життя керували трактором, нині можуть творити такі ось дива.
— Маю охоту до різних вигадок, — жартує співрозмовник, вправно скручуючи з мідного дроту хрест для підсвічника, на оздобу сірникової церкви, до речі, теж власноруч складеної. — Спочатку зробив велику шопку собі додому. А якось прийшли знайомі, побачили і собі таку захотіли. Я підправив її, підмалював і віддав, а вдома зробив іншу, меншу. Потім одне другому переказало-показало першу шопку, то за якийсь час приїхали інші люди та й другу забрали. Отож дім знову без шопки лишився.
Пан Петро таких конструкцій змайстрував більше десятка. Одна тепер у місцевому клубі, деякі по церквах, решта — в домівках знайомих та незнайомих. «Нічого, я собі ще змайструю», — не журиться майстер, пише Вільне життя плюс.
Зробити шопку просто. Як каже умілець, він бере картонний ящичок, вирізає віконечко. Всередині робить підставку для персонажів різдвяного вертепу та малює картон фарбою або ж обклеює кольоровим папером. Тоді береться до фігурок. Раніше відмальовував їх, а нині вирізає з образків. Із картону робить ясла, теж розмальовує і кріпить до основи, а навколо розставляє фігурки. Віконечко потім склить і — шопка готова. Увечері залишається тільки увімкнути світло. З інших боків шопки теж можна зробити маленькі віконечка, для краси. Зрештою, це ж не остаточний варіант. Експериментувати тут можна досхочу, адже в досконалості немає меж.
Окрім шопок, Петро Франків небайдужий до «сірникових» експериментів. Колись у місцевому колгоспі працювала бригада з Гуцульщини. «Вони зробили односельчанці маленьку церковцю, — пригадує пан Петро. — Я подивився, як її майстрували, а потім вони й мені дали одну, щоби подивитися. Я оглянув, розібрався і собі зробив». На її виготовлення пішло 200 пачок сірників і два тижні роботи. І тут жодного вам клею чи інших скріплюючих конструкцій. Лише сірники.
З такими експериментами пан Петро міг би шопку навіть із сірників зробити. Хоча, можливо, він уже й спробував.