Процес реформування швидкої допомоги запущено і зупинити його не можливо. У цьому переконаний головний лікар Центру екстреної медичної допомоги у Тернопільській області Михайло Джус.
Дороги назад немає, тому почате потрібно доводити до логічного завершення. Хоча про «квітку» говорити ще рано, однак уже в цьому році реформування галузі може вийти на фінішну пряму. Мережа працюєЗміна влади у державі не змінила вектора екстреної медичної допомоги. Реформування продовжується, а всі гучні заклики щодо припинення реорганізації галузі стосуються лише закриття лікарень у сільській місцевості. Загалом у державі попри єдину систему реформування служби екстреної допомоги є різні підходи, пише Номер один. Кожна з областей рухалася власним напрямком, враховуючи специфіку та потреби регіону.- На початках реформа сприймалася дуже гостро, - розповідає Михайло Джус. - Спільної думки не могли дійти навіть у питанні назви новоствореної служби. Реформування у кожній області проводили по-різному. Десь були створені територіальні медичні об’єднання, куди входили кілька юридичних осіб. Тернопільщина пішла шляхом створення станцій як структурних підрозділів. Мережа екстреної медичної допомоги в області виглядає наступним чином: Центр екстреної медичної допомоги (вул. Рєпіна, 11), якому підпорядковуються Тернопільська міська станція екстреної (швидкої) допомоги (без права господарської діяльності) та станції швидкої допомоги у Бережанах, Кременці, Теребовлі та Чорткові з правом господарської діяльності. В області працюють 23 районних підстанції та стільки ж пунктів швидкої допомоги. Окремою діючою структурою є служба екстреної консультативної виїзної допомоги, медики якої виїжджають на консультації в райони, проводять оперативні втручання, транспортують хворих тощо.Розташування станцій екстреної допомоги визначалося перш за все можливістю 20-хвилинного доїзду в будь-яку місцевість, яка входить у радіус її обслуговування, а також наявністю відповідної бази для створення та функціонування станції, кількістю населення тощо. Попри те, що мережа вже практично сформована, є труднощі з координацією роботи. Виникають вони через те, що частина районів недоукомплектована диспетчерами.– Наприклад, у Борщівському районі на кожному з пунктів є по одній бригаді. Якщо «швидка» на виклику, то у пункті навіть немає кому прийняти виклик. Тому зараз стоїть завдання введення 4,75 ставки для цілодобової роботи диспетчерів у Борщеві, ідентична ситуація і в інших районах. Крім того, бюджетом на 2014 рік передбачено кошти на укладання договорів з компанією «Київстар» на створення мобільної піраміди зв’язку. В перспективі ми матимемо оперативно-диспетчерську службу, але це буде згодом. А зараз нам треба мати прямий зв'язок по всій вертикалі, щоб, наприклад, старший лікар з Тернополя міг зв’язатися з бригадою, яка працює в Козлові, – каже Михайло Джус.Тернопільщина матиме три додаткових пункти ШДВідповідно до нормативів МОЗ швидка медична допомога має забезпечити доїзд медиків до пацієнта у межах 10 хвилин у місті та 20 хвилин - у сільській місцевості. Втім реальна картина показує, що виконати вимоги Міністерства в нинішніх умовах не можливо. Фахівці Центру екстреної допомоги розробили спеціальну карту області і провели відповідні розрахунки. Останні показали: щоб забезпечити 20-хвилинний доїзд до всіх сіл області, потрібно додатково відкрити 20 пунктів. Для цього необхідні величезні кошти, яких, ясна річ, немає. Відтак служба вирішила працювати по мінімуму, і вже у цьому році керівництво планує відкрити три додаткових пункти у найпроблемніших районах.– У 2014 році я підніматиму питання про відкриття в області трьох додаткових пунктів медичної допомоги - у Збаразькому,Бучацькому та Борщівському районах, де чисельність населення перевищує понад 60 тис., - каже Михайло Джус. - Необхідно враховувати також протяжність районів. Наприклад, бригада Мельниці-Подільської обслуговує 25 сіл. Радіус обслуговування - 25 км. Якщо «швидка» їде у крайнє село, то поки вона повернеться у пункт, прийме новий виклик і доїде до іншого хворого, пройде багато часу.Ще одним болючим місцем екстреної допомоги є застарілий автопарк. Зі ста автомобілів служби в області лише двадцять у доброму стані. Решта підлягають заміні. Протягом останніх чотирьох років влада не закупила жодного нового автомобіля. Надія на оновлення з’явилася лише торік, коли Міністерство провело тендер на закупівлю 1500 нових «швидких». 36 із них має отримати Тернопільщина. Після передачі транспорт буде розподілено по районах із розрахунку на кількість населення. Частина залишиться в Тернополі. Автомобілі не потрібно укомплектовувати. Вони обладнані ЕКГ, дефібриляторами, пульсоксиметрами та іншим необхідним обладнанням. Втім, за словами керівника центру, обіцяні 36 «швидких» не вирішать проблеми зношеного автопарку центру. Крім того, придбані автомобілі більше підходять для експлуатації в місті і не пристосовані до сільських доріг. Серед придбання – чотири реанімобілі.Щодня ламається від 3 до 6 машинА поки новенький транспорт не прибув, доводиться латати старий. За словами Михайла Джуса, лише у Тернополі щодня з ладу виходять 3-6 машин, ще гірша ситуація в районах.– Пік викликів швидкої допомоги припадає на період з 18 до 22 години. Тернополяни повертаються з роботи додому і починають викликати «швидку». В цей період у місті майже ніколи немає вільних машин. Інколи навіть буває таке, що виникають затримки викликів. У свою чергу, машини, які ламаються, ми намагаємось оперативно ремонтувати, але з кожним разом це робити стає дедалі важче. Якщо у 2013 році через органи Державного казначейства бензин фінансувався з певними труднощами, то запчастини майже не фінансувалися. Наразі кредиторська заборгованість по Центру екстреної допомоги за 2013 рік становить 820 тис. грн., з них 360 тис. грн. – витрати на купівлю запчастин. Тобто ми взяли у людей деталі, не заплатили за них і зараз просимо ще, – каже Михайло Джус. – Хочу подякувати людям, які йдуть нам назустріч і виручають у важкі моменти.До фінансових та організаційних проблем реформованої екстреної допомоги додаються ще й кадрові. На жаль, лікарів, бажаючих працювати на «швидкій», дуже мало. Понад 20% працівників - це люди пенсійного віку. З одного боку - це позитив, тому що вони мають великий досвід роботи. З іншого - проблема, тому що їх немає ким замінити. Зараз Кабінет Міністрів розглядає питання про вивільнення пенсіонерів з медичної галузі.- Якщо в Тернополі кількість пенсіонерів серед працюючих становить 20%, то на Східній Україні - 50%. Вивільнивши їх, система буде обезкровленою. Зараз ми звертатимемось у МОЗ із проханням зберегти пенсіонерів, але перевести їх на контрактну форму. Ті люди, які добре працюють, залишаться, а ті, хто просто «відбуває» службу, повинні піти, – каже Михайло Джус.А тим часом Центр екстреної медичної допомоги підвищує кваліфікаційний рівень своїх працівників.На базі установи створено навчально-тренувальний центр. Тут проводять навчання з надання першої невідкладної допомоги водіїв «швидкої». У майбутньому вони повинні вміти не тільки крутити «баранку», а й допомагати медичним працівникам надавати допомогу хворому, а саме: робити масаж серця, штучну вентиляцію легень. Після завершення навчання водії отримають сертифікати, які будуть дійсні протягом трьох років.Цифра: 820 тис. грн. – розмір кредиторської заборгованості Центру екстреної допомоги за 2013 рік