Дівчинку-єврейку врятували українські націоналісти

Людяність у роки Другої cвітової війни протистояла жорстокості. Люди, не зважаючи на національність, мову, віру рятували один одного, ризикуючи своїм життям і життям своїх рідних. Маленьку дівчинку, єврейку Гізель Богнер врятували українські націоналісти, давши їй ім’я Євгенія і своє прізвище Петрів.Львів’янка Євгенія Петрів-Руда (єврейське ім’я Гізель Богнер) дуже мила і скромна жінка. Вона часто приходить до пам’ятника жертвам Голокосту у Львові, щоб вклонитись і помолитись за усіх загиблих у роки Другої cвітової війни.Де спочивають останки мами, яка її народила, Євгенія-Гізель не знає. Вона доглядає за могилою мами, яка її врятувала і виховала, та сестри Ольги, яка стала для неї рідною.Катерина Петрів потрапила в єврейську родину Калісманів у Львові в 1922 році. Вона ще й гадки тоді не мала, яка доля її спіткає, і яку місію має виконати.Дівчинка залишилася круглою сиротою. Заплакану 10-річну Катерину на Краківському базарі помітила гарна жінка. Дитяча історія зворушила молоду єврейку і вона забрала її до себе в родину. Згодом Катерина одружилась із Миколою та уже обоє мешкали в єврейській родині.У 1941 році, коли німці прийшли у Львів, Микола перевіз із Золочівщини до Львова сестру господині поменшкання Регіну Богнер із маленькою донечкою Гізель.Українці вважали, що зможуть врятувати Калісманів, але всіх євреїв з цієї родини німці забрали в гетто. Туди потрапила з мамою і 9-місячна Гізель.«Миколі та Катерині вдалося домовитись з поліцаєм і він мене виніс із гетто, якраз перед його ліквідацією у 1943 році. Мене переховували, щоб ніхто не видав, а моя мама, мамина сестра і її син загинули», – пригадує Євгенія.«Світ має знати, що і українці рятували євреїв»Микола та Катерина Петріви назвали дитину Євгенією і виховували її як свою рідну донечку. У роки війни Петріви змінювали місце проживання, щоб врятувати двох єврейських дітей. Але сина Калісманів видала ровесниця і він зник.«Я вважала Катерину мамою, була з нею до самої смерті, не змогла виїхати за кордон, як це зробили багато євреїв. Перед смертю Катерина попросила у мене вибачення, що не змогла ще врятувати мою маму», – зі сльозами на очах розповіла Євгенія Петрів-Руда.У 1945 році енкаведисти заарештували Миколу як українського націоналіста і він загинув. Через рік Катерину забрали за зв’язок з оунівським підпіллям як жінку націоналіста. «Вона тоді сказала своїй доньці Олі: «Лише нікому її не віддавай», – розповідає Євгенія. – Нам було важко без родини, ми, можна сказати, бомжували. Оля була старша від мене на 10 років. У 2005 році вона відійшла і це була велика втрата для мене. Це були дуже бідні люди, але набожні, моя рідна сім’я».У 1996 році Микола та Катерина Петріви посмертно удостоєні звання Праведників народів світу. «Я дуже завжди цінувала, що мені українці врятували життя і домагалась, щоб вони були удостоєні звання (Праведників народів світу). Бо світ має знати, що і українці рятували євреїв», – зауважує Євгенія Петрів-Руда.Понад 130 тисяч євреїв померли у львівському гетто під час німецької окупації. Щасливий був той, що мав гроші і міг купити ціаністий калій, з болем каже жінка. Втім, сотні євреїв врятували прості городяни, яких не зуміла налякати жорстокість війни.