Іван Ісаєвич інколи шокований жителями сходу та їх способом життя.
- У Дебальцево 80 відсотків алкоголіків та наркоманів, – розповідає він. –Складається таке враження, що у цьому містечку зупинився час, там процвітає споживацьке суспільство. Про тих чоловіків, які воюють на стороні ЛНР, ДНР місцеві мешканці кажуть, що вони поїхали на заробітки в Крим, адже там «сезон» і їм добре платять. А коли привозять «двохсотих», то ховають їх вночі. А на ранок можна побачити свіжі могили. Правду про такі смерті ніхто не говорить, зазвичай, кажуть: шота случилось в Криму. Там багато людей підтримують Україну, але вони дуже бояться, щоб це відкрито визнати, а ще бояться, що ми їх залишимо. Одного разу я поїхав у перукарню в Артемівськ. Я був у цивільному, але перукарка відразу запитала, чи я військовий. Каже, відчувається по запаху диму. Коли вона мене постригла, то обняла і каже: «Я вас дуже прошу, повертайтеся живим до своєї родини, але нас поки що не залишайте».
Найчастіше на Сході нам шкодять так звані «божі одуванчики» - старенькі дідусі і бабусі, які підходять до військових, просять їжу, а потім здають наші позиції ворогам. За кожен зданий блокпост їм платять по 100 гривень. За кожного вбитого солдата по 100 доларів, за офіцера – 500 доларів. Це дуже добрі заробітки. А в Дебальцево в лікарню вони принесли кавуни і кажуть: «Беріте деткі, покушайте!». Хлопці скуштували, а потім їх ледве відкачали, пише Наш день.