Особливості патологічного стану
Пахова грижа (кила паху) – патологія, розвиток котрої пов'язаний з переміщенням вмісту черевної порожнини до каналу паху. Це призводить до порушень роботи системи травлення, в тому числі гострої затримки випорожнення кишечника. Тому при появі видимої припухлості в паховій зоні треба якомога швидше звернутись до лікаря та пройти діагностику.
За місцем локалізації пахової кили можна виділити декілька її різновидів:
- коса – фрагменти внутрішніх органів випинають через внутрішнє пахове кільце;
- пряма – грижовий мішок проходить через стінку черева, тим самим не зачіпаючи сім’яні канатики або маткові зв’язки, як при косому варіанті;
- комбінована – утворюється декілька грижових мішків, які не пов’язані один з одним.
Чому формується пахова грижа
Зазвичай формування кили паху є результатом впливу різноманітних патогенних факторів, серед котрих можна виокремити наступні:
- надмірне напруження м’язів живота при фізичних навантаженнях – особливо при підйомі гантель, штанг, інших важких предметів;
- регулярні порушення роботи травної системи, зокрема здуття живота, закрепи;
- перенесення складних пологів;
- послаблення та атрофія м’язів пресу зі старінням організму;
- ведення малорухливого способу життя.
Перші ознаки формування пахової грижі мають спонукати людину одразу звернутись до лікаря. На ранніх стадіях можна значно легше вправити килу та повернути внутрішні органи черевної порожнини на анатомічні позиції. Якщо ігнорувати ситуацію, то грижа може защемитись, поступово розвинеться некроз тканин, перитоніт та інші небезпечні для організму наслідки.
Як проходить лікування пахової кили
Якщо діагностика підтвердила наявність пахової грижі, тоді призначається операція. Хірургічне втручання проводиться лапароскопічним шляхом, що дозволяє уникнути ускладнень та суттєвого пошкодження тканин. Для доступу до грижового мішка на череві роблять декілька проколів діаметром не більше сантиметра. Через них вводять хірургічні інструменти, джерело світла та мініатюрну камеру.
Операція проводиться під загальним наркозом. Оглянувши вміст грижового мішка, хірург повертає частини кишківника у природні позиції. Однак на цьому втручання не завершується. Щоб зміцнити м’язові стінки та уникнути повторного розвитку грижі, на місце грижових воріт встановлюють сітчастий імплант з поліпропілену. Він добре приймається організмом та надійно утримує органи черевної порожнини.
Лапароскопічне лікування пахової грижі дозволяє назавжди позбутись від її небезпечних проявів. Після операції пацієнт може швидко відновитись, на тілі не залишається шрамів та рубців, адже замість великих розтинів тканин роблять невеликі проколи.
Джерело: сайт bilyak.com.ua.
