Рецидивуючий тонзиліт — це поширена проблема серед дорослого населення, яка суттєво знижує якість життя: пацієнт стикається з болем у горлі, гарячкою, загальною слабкістю, обмеженням вокальної активності та соціальної взаємодії. При цьому клінічна картина може бути менш вираженою, ніж у дитячому віці, і тривалий час залишатися недооціненою.

Ліки від тонзиліту – ключова тема, яка найчастіше цікавить пацієнтів уже під час другого-третього епізоду хвороби. Проте вибір терапевтичної стратегії неможливий без чіткого розуміння патогенезу, етіології та критеріїв самого рецидиву. 

Причини рецидивів тонзиліту у дорослих

Перш ніж обговорювати, чим лікувати тонзиліт, доцільно встановити чинники, що провокують нові загострення. У більшості випадків ситуація є мультифакторною:

  • причини тонзиліту включають незавершений попередній курс антибіотикотерапії, що дозволяє патогенам вижити у криптах мигдалин та утворити біоплівки;
  • антибіотикорезистентність Streptococcus pyogenes, Staphylococcus aureus та ряду анаеробів, які здобувають плазміди стійкості;
  • локальні імунологічні дефіцити: зменшення продукції секреторного IgA, порушення фагоцитозу в епітелії лакун;
  • анатомічні особливості – глибокі або розгалужені лакуни, що ускладнюють самоочищення мигдалин;
  • супутні системні стани (цукровий діабет, ВІЛ-інфекція, дефіцит комплементу, хронічний риносинусит), які знижують загальну резистентність і продовжують бактеріальну колонізацію.

Як лікувати тонзиліт у дорослих

  • Цільова антибіотикотерапія.
  • Місцева терапія: комбінована дія антисептичних розчинів і протизапальних спреїв, наприклад Лісобакт, сприяє зниженню бактеріального навантаження в лакунах, покращує регенерацію слизової і зменшує вираженість болю.
  • Імунокорекція.
  • Хірургічне лікування.

Профілактичні заходи мають багатовекторний характер. По-перше, пацієнт переглядає щоденні звички: аерація робочого місця, гігієна порожнини рота тричі на день, відмова від тютюнопаління. По-друге, імунопрофілактика включає сезонне вакцинування проти грипу, адже вірусні інфекції частіше «відкривають двері» бактеріальному процесу. По-третє, контроль супутніх захворювань — регулярний моніторинг глікемічного профілю при діабеті, санація хронічних осередків (карієс, гайморит). І по-четверте, профілактика рецидивів посилюється адекватною гідратацією слизових і застосуванням ізотонічних сольових спреїв у період опалювального сезону.

Комплексний менеджмент рецидивуючого тонзиліту базується на індивідуалізації лікування й суворому дотриманні доказових протоколів. Лікар оториноларинголог визначає оптимальну схему антибіотикотерапії, місцевих засобів та імуномодулювальних підходів, а пацієнт відповідально завершує курс і дотримується профілактичних рекомендацій. Детальні поради щодо місцевої терапії та особливостей застосування засобу Лісобакт розміщені на офіційному сайті виробника, де подано повний перелік показань і протипоказань. Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я.

Використана література

  1. Brook I. Recurrent tonsillitis: pathogenesis and management. Clinical Infectious Diseases. 2012;54(5):785-793.
  2. Esposito S., Principi N. Tonsillectomy in recurrent tonsillitis: what is the evidence? Current Opinion in Otolaryngology & Head and Neck Surgery. 2019;27(6):459-463.
  3. Prevost N, Orlandi R, Ogden MA. Chronic and recurrent tonsillitis: a multidisciplinary review. JAMA Otolaryngology–Head & Neck Surgery. 2021;147(3):307-312.