Тернополяни — найбідніші в Україні

- Я уже сьогодні не можу дозволити собі купувати фрукти для дітей. Віддаємо гроші за комунальні послуги — і залишається тільки на саме необхідне, - бідкається тернополянка Ольга Гермаковська.

У родині Гермаковських троє неповнолітніх дітей. Єдиним годувальником є батько, який щомісяця приносить 1 тис. 600 грн., бо працює у школі. Окрім основної робити, підробляє.
- Не знаю, як виживають інші. Однак ми ледь зводимо кінці з кінцями, - зізнається жінка.

Оплата праці тернополян-бюджетників є найнижчою в Україні. За підсумками 2011 року складає 1871 гривню, або 71% до загальнодержавного показника. Мешканці Тернопільської області є одними з найбідніших в державі, оскільки за межами бідності перебувають 35,7% її жителів. Такі факти соціальної несправедливості озвучили представники профспілок Тернопільщини під час круглого столу “Соціальна справедливість – основа людської гідності”.

Великий розрив між багатими та бідними зараз не є “диковинкою” для Тернополя, як і для інших міст України. Одні виживають за копійки, інші - розкошують. Розрив у доходах між найбагатшими та найбіднішими складає понад 40 разів. Такими є підрахунки фахівців Федерації профспілок України. Розшарування суспільства на бідних та багатих створює напругу. Незважаючи на це уряд щорічно занижує соціальні стандарти щодо прожиткового мінімуму.

- Продовжується дисткримінація працівників бюджетної сфери. Тарифна ставка працівника першого розряду відстає від мінімальної зарплати на 300 грн. Якщо з 1 січня мінімальна зарплата 1073 грн, то для бюджетників — 773 гривень, - розповідає пан Присяжний.
Несправедливою є система оподаткування доходів, за якої тягар податкового навантаження лягає в першу чергу на плечі простих громадян, вважає голова облпрофспілок.

- Багаті платять значно менше у Пенсійний фонд, ніж ми, прості люди, - продовжує пан Присяжний. - Є межа розміру зарплати, за яким нараховується внесок — 17 прожиткових мінімумім. На сьогодні це понад 18 тисяч. Думаю, що у нас є люди, які мають значно вищий рівень заробітної плати, але вони платять внести у Пенсійний фонд тільки з цього рівня.
Представники профспілок не погоджуються із заниженим рівнем прожиткового рівня, тому вимагають від уряду підвищення цього рівня на 15%.

На межі бідності живуть працівники соціальної сфери.
- Склалася критична ситуація. Соціальна сфера фінансуються за залишковим принципом, до того, у порівнянні з іншими бюджетними орагнізаціями, в нас занижена оплата праці, - розповідає голова обласної організації профспілки працівників соціальних установ Роман Ящищак. - Ми маємо тимчасовий кошторис на 2012 рік - ситуація не краща.
У січні уже не вистачало коштів на проведення індексації заробітної плати, є низьке фінансування технічного забезпечнення, не вистачає коштів на оплату комунальних послуг. Актуальним є питання про нескорочення робочих місць у соціальній сфері.

На обліку в управлінні праці та соціального захисту сьогодні є 317 тисяч пільговиків. Державні допомоги вони отримують у повному обсязі, зауважила начальник обласного управління праці та соцзахисту Богдана Олексишин.
- Наприкінці року була напружена ситуація із державними допомогами. Однак такого, щоб людина протягом минулого року не отримала пільгу, передбачену Кабінетом Міністріва, у нас не було, - каже вона.