Пригоди тернопільських Los Colorados у Берліні

Тернопільський гурт Los Colorados нещодавно повернувся з Берліну, де записував новий альбом. Враженнями про майже двомісячне проживання у Німеччині поділився барабанщик гурту Лесик Драчук.

Кажуть, що Берлін і Німеччина – це дві різні країни. У Берліні дуже багато туристів, молоді, суцільний панк-рок: той лисий, той з ірокезом – дуже різношерстий народ. Тут бруднувато і порядок: транспорт хоч дорогий, але ходить вчасно.

Берлін – одна з найдешевших столиць Європи, ціни там на деякі продукти дешевші, ніж в нас. М’ясо дешевше, сосиски ми брали за півтора євро – 5 таких-во ковбас. Пили переважно ром, за 6 євро можна купити кльовий 64-градусний. За п’ять – прекрасну вечерю. Якщо зрівняти їхні і наші зарплати, то жити там нормально, їхня середньостатистична 1,5-2 тисячі.

В суботу ввечері починається «мордор». Я якось поїхав на Олександр-плятц – точку у Східному Берліні, де всі закупляються, там багато різних магазинів. Думав зайти потім десь поїсти, але неприємно. Там купа сміття, лабухи якісь грають, п’яні валяються, народу тьма, хулігани – у суботу ввечері я б там не гуляв. Хоча загалом люди в Німеччині дуже приємні.

Вихідних не було, але були часом ненормовані, коли на студії і без нас вистачало роботи. Але трохи походили, кого що цікавило: Фук музеями походив, я у кількох клубах побував. Ходив на Four Tet: чувак «нєвмєняємий», світив ліхтариком і не міг підключити апаратуру. А тоді увімкнув регі в 5 ранку, а хвилин через 20 –  свій трек на 8 хв. А тоді я стомився і пішов додому - пише Доба.

В попсові клуби вхід коштує 5-10 євро, якщо грає діджей – це абсолютно адекватна ціна.  Сюди ходить багато народу, важко пропхатись – напихаються як сільодка. Якщо у клубі якийсь виступ – то 25-35 євро, але там виступають справді зірки. Є ще підпільні клуби. Якщо хтось з таких тусовщиків тебе знає, дає тобі «корєшок» з назвою сайту і паролем, де можна побачити, коли і в якому місці відбуваються закриті вечірки.

Берлінські клабери починають тусуватись в 8 ранку в неділю, а не в суботу вночі. Вранці встають і йдуть в клуб. Розпал вечірки в одному з клубів – це недільний обід: у клубі стеля розкривається, всі ці «вурдалаки» жмуряться і продовжують танцювати при денному світлі.

Вийшов якось в парк, а на мене з усіх сторін почали лізти негри – по 10 з кожної сторони. Я перелякався, думаю, може просто їхній район, зараз мені викрутку в печінку засадять. Дивлюсь, якась бабулька йде, то я зробив вигляд, що її вигулюю, йшов позаду, і так вийшов. Потім виявилось, що у негрів дуже сильна між собою конкуренція – хто швидше траву продасть. Поліція про це знає і «кришує» їх, але робить це для того, щоб вони сиділи в парках і не чіплялись до туристів.

DbqНас віддали в школу німецької, ходили як діти. Але я співчуваю нашим однокласникам, бо нас завалилось таких 5 пацанів…  В нас вчителька була Аґа. Ми думали, що вона Аґата, а вона виявилась Аґнєшка, ще й не казала, що полька.  Ми обговорювати її принади і навіть уявити не могли, що вона нас розуміє. Але Аґа не образилась.

Дивишся: якщо дівчина гарна – певно наша, росіянка чи полячка. В німок інша краса, інший генотип.

Ми вже «пробили» як можна недорого добратись додому. Домовились з перевізником, який забирає під самою хатою і завозить за 80 євро прямо додому. Це дешевше та зручніше, ніж літаком, бо його треба чекати, він ще й летить у Київ, а не Тернопіль. Їхати бусом більше 16 годин, але пива попив, заснув, а прокинувся вже вдома.

Німці думають, що ми – росіяни. Вони дуже мало знають про Україну. Чули, що в нас є Янукович, була якась революція, і Кличко, який говорить російською. Ми з колорадосами завжди говорим українською і кажемо: ми не з Росії, ми гурт з України.