Ветеранський кубок пам’яті Юрія Науменка з присмаком скандалу

6-7 квітня на штучному майданчику, що біля центрального міського стадіону, пройшов відкритий кубок з міні-футболу серед ветеранів (вік гравців понад 35 років) пам’яті Юрія Науменка.

За підсумками дводенних змагань, перемогу і кубку виборола команда «Ветеран-1» з Тернополя. Однак, як виявилося, окрім спортивного боку,змагання залишили і неприємний осад. Виявилось, що організатори змагань навіть не запросили на церемонію нагородження родину Юрія Науменка. 

– Найбільш образливо і неприємно те, що пам’ять про людину, якої немає серед нас, перетворюють на фарс, – зазначила у коментарі «Номер один» донька Юрія Васильовича Олена Науменко. – Дякую всім учасникам цих змагань, тому що вірю у їхнє щире бажання згадати мого тата. Чого не можу сказати про організаторів. Люди, які називають себе учнями чи друзями мого батька, плювати хотіли на його дітей. Інакше я це назвати не можу. Про проведення цього турніру ми дізналися 6 квітня після 22.00, менш ніж за добу до фіналу. Особисто мені відкрито пояснили, що я там небажана гостя. Причини, як на мене, дві. Я не приховувала, що не підтримую бажання окремих людей провести ще один турнір в пам’ять про тата. Цього року відбувся вже третій турнір з футзалу в честь Юрія Науменка. Навіщо проводити двічі у місяць змагання пам’яті однієї людини? Невже немає у Тернополі інших достойних спортсменів, які відійшли у ті світи, яких варто вшанувати і згадати? Інший момент, що після перших змагань я відсторонила від них тодішню команду арбітрів. Неприпустимим є той факт, що судді виходили на поле у нетверезому стані. Окрім того, мали місце і доволі неприємні для нас моменти фінансового характеру. Іншими словами, ніж бажання таким чином якось відімстити, я не можу назвати те, що ні мене, ні моєї сестри із племінником не було на закритті цих змагань. До речі, я висловлюю не лише свою особисту думку, а всієї нашої сім’ї – мами, сестри і рідного татового брата – Владлена. Для нас усіх, особливо у передвеликодні дні, це стало неприємним «дарунком» на свята. Але, як то кажуть, Бог їм суддя, і саме Він дасть оцінку кожному людському вчинку.