На Тернопільщині у церкві зачитали список боржників, які не дають грошей на її потреби

У церкві після служби зачитали боржників, які не дають грошей на її потреби. Тоді церковна десятка стала радитись, що ж робити з такими людьми. Одна із літніх жінок навіть запропонувала не хоронити їх або їхніх родичів.

Про цей випадок  розповів тернополянин Дмитро Іконяк. Адже і його родина потрапила у так званий список.
- Моя дружина із села Очеретно Кременецького району, – розповідає він. – Ми рідко приїжджаємо туди. Але на днях нам знайомі розповіли, що у храмі нас згадували як людей, що не здають грошей на потреби церкви. Все можна зрозуміти, але такого! Це суто моя особиста справа, чи давати гроші, а чи ні. А вони зробили собі приватне підприємство.
Чоловік вважає таку «політику» – поверненням до кесарських часів.

- Я також читаю Біблію, – говорить він. – І розумію, що таке Богу Боже , а кесарю – кесарське. Але вирішувати за мене, скільки і кому я маю дати, і зараховувати у такі списки, та ще їх потім оголошувати – це занадто.

Обурений чоловік звернувся у Тернопільську-Бучацьку єпархію. Там, як йому розповіли, записали і взяли до уваги його скаргу.
Чи є такий список і чи зачитували боржників , ми спробували з’ясувати у церковного старости. Однак чоловік конкретно не відповідав на питання.
- Ми маємо свою громаду, і самі вирішуємо свої проблеми, – каже він. – А чого це взялись за цю справу, не зрозуміло.

Коли ж ми спробували пояснити, що більшість розуміє пожертву – як справу добровільну, чоловік розсердився та кинув на прощання.
- А що це тільки у нас так?, – сказав він. – У всіх церквах люди здають по кілька гривень. А чоловіка з таким прізвищем ми навіть не знаємо.

Чи правильно чинить громада, зачитуючи так званий список, ми поцікавились й у Тернопільсько-Бучацькій єпархії, якій і підпорядковується церква у згадуваному населеному пункті.
- У селах громада справді іноді вирішує, чи люди дають на тацю, чи роблять якість місячні чи річні оплати, – розповів «20 хвилин» архієпископ Тернопільський і Бучацький Нестор. – Однак ми не повинні забувати, що пожертва – справа добровільна. І гроші, які віддають з примусу, не є пожертвою. Відтак, почитувати так список неетично. Ми займемось цим питанням.