Сьогодні тернополяни відзначають голодний Святвечір

“Як відомо, майже на всій території України готували дві куті: напередодні Різдва — багату, на Водохреща — голодну, — зазначає викладач культурології технічного коледжу Тернопільського національного технічного університету ім. І. Пулюя Ольга Коневич. — Щоправда, в деяких регіонах України в переддень старого Нового року готують ще й щедру. Існує думка, що “голодною” кутю прадіди наші називали ще й тому, що давали до неї останні зерна, які залишилися в засіках. Пов’язують таку назву й із тим, що в цей день триває суворий піст”.

У церквах в Навечір’я освячують воду. Вважають, що вона помічніша, ніж йорданська, довго не псується, відганяє всяке лихо, а коли її заморозити, то на поверхні з’явиться зображення хреста. Перехрестившись, уся сім’я споживала богоявленську воду перед початком Святої вечері. Господар нею скроплював рідних, хату й господарство. Інколи навіть вливав до криниці, щоб ніколи не пересихала.

На другий хрещенський вечір, як ще називають Навечір’я Богоявлення, газдині так само готують 12 пісних страв.

“Повечерявши, сім’я, котра ставила різдвяного дідуха в оселі, виносила його надвір та спалювала, — оповідає Ольга Володимирівна. — Дехто вважає, що в такий спосіб родина прощалася з душами померлих, яким настав час повертатися в потойбіччя. Інші ж переконані, що це символічна розправа над зимою. “Геть кутя з покуття, а узвар — на базар”, — примовляли, спостерігаючи за тим, як горить дідух. Попіл дівчата відносили на город, “щоб огірки родили”. Збирали також сніг на “голодну” кутю. Вірили, що він може вилікувати ноги й судоми”.

Спостерігали 18 січня й за погодою. Казали, якщо в переддень Водохреща на деревах багато інею – рік буде врожайним, якщо в Богоявленську ніч небо чисте — буде багато гороху, якщо на “голодну” кутю сніг — буде й гречка, бджоли добре роїтимуться; якщо сильні південні вітри — буде літо грозове.