Журналіст з Тернополя ледь не опинився у "російському" полоні

Тернопільський журналіст Назарій Наджога поділився своїми спогадами про перебування на території так званої «ДНР» та як його вербували представники московських спецслужб. Пропонуємо розповідь Назарія у двох частинах, пише "Терен".

- Мабуть, цю історію краще розповідати від першої особи однини. Так чи інакше, я це все пережив на собі, побував на допитах, перетинав пішки кордон, проходив блок-пости.

Мене не раз запитували: тобі не страшно? Звичайно, страшно. Страх – захисна функція організму – і я боявся. Адже міг опинитися за ґратами не де-небудь, а на території держави-агресора, бо запідозрили в мені екстреміста. Міг бути розстріляним бойовиками НЗФ, коли б виявили те, що я консультувався з СБУ щодо своїх поїздок. Міг бути посаджений на багато років «на яму». За таку роботу, яку вдалось мені провести в Донецьку, «сєпари» засуджують громадян України на 15 років «їхньої» тюрми.

Нівелювали страх приклади моїх друзів, які пішли на війну, пішли захищати Україну від агресора з північного-сходу. Надихали героїчні вчинки, книги про повстанців, реальні історії з життя і боротьби проти окупантів.

Раніше сайт ГО «Детектор Медіа» оприлюднили відео з посиланням на прес-службу СБУ, де я розповідаю, як бойовики ОРДО намагалися завербувати тернопільського журналіста. На цьому відео я більше акцентував увагу на пропозиції так званої «сотрудниці сепаратиського міністерства інформації» щодо співпраці, словом, вербовки.

Зараз зупинюся на деяких інших моментах своїх поїздок в Донецьк. Ці моменти ще досі яскраво миготять перед очима.

Перший раз на Донбас. 2014 рік.

Наприкінці червня 2014 року через мережу Фейсбук познайомився з Маріною Бережньовою. Мені хотілося побачити на власні очі, що все ж таки відбувається в Донецьку. Хто вони українці, які пішли зі зброєю проти власної держави? Чи має силу над ними російська пропаганда?

У повідомленнях та телефонних розмовах Маріна Бережньова не назвала своєї посади в структурах бойовиків так званої «ДНР». Однак, запевнила, що моїй безпеці, як українському журналісту, нічого не загрожує.

13 липня 2014 я вперше в житті приїхав в Донець поїздом. Попередньо було домовлено: мій приїзд лиш на три дні, тобто у вівторок 15 липня я маю повертатися назад. З собою взяв лиш невеликий фотоапарат.

Оскільки я приїхав на такий короткий час, журналістську акредитацію в так званому «міністерстві інформації ДНР» мені не видали. Хоча я був одним з найперших українських журналістів, які приїхали в Донецьк від початку бойових дій на Сході України.

Перебуваючи в приміщеннях згаданого «міністерства», Маріна Бережньова повідомила мені, що вона виконує обов’язки зам. міністра інформації.

Також мене направили на бесіду з невідомим мені представником новоствореної нібито спецслужби, яку тоді найменували в Донецьку доволі гучно – «НКВД», а нині ця структура бойовиків більш знана як щось схоже на «МДБ». Ця зустріч відбулася в будівлі з вивіскою українською мовою «Прокуратура міста Донецька».

Після спілкування-співбесіди «енкаведист» не заперечив проти мого перебування в Донецьку, але ніяких гарантій безпеки не давав. Ним мені строго-престрого заборонялося спілкуватися з озброєними людьми.

В принципі, зі мною нічого поганого й не сталося. У супровід мені був наданий журналіст від міністерства інформації, аби, вразі чого, було відомо, що зі мною трапилося. За одно я був під контролем. Чоловік передпенсійного віку. «Дядя Сєрьога» – я його так називав. Член вже забороненої на даний час комуністичної партії України. Він жив в Ясиноватій, належав до структури сепаративного «прес-центру ДНР».

Учасників військових формувань ми оминали. Спілкувалися лише з цивільними в розбомбленому Петровському районі Донецька, за виключенням лише двох озброєних осіб, які нашу групу зупинили. На щастя, до перевірки моїх документів люди з російськими шевронами не дійшли. Дядя Сєрьога сказав їм, що я теж з «сотруднік прес-центру ДНР».

Як і було домовлено, 15 липня я поїздом Маріуполь-Донецьк-Львів виїжджаю з Донецька в Тернопіль. За вікном вагону чутно вибухи в донецькому аеропорту.

З візиткою Яроша по території Росії. «Счас прідут врачі».

Щоб зрозуміти настрої Донбасу і чи збережеться цілісною Україна в умовах бойових дій, трьох неповних діб життя «там» аж ніяк недостатньо. У квітні 2015 року я вдруге напрошуюся в гості до Донецька. Хотілося встигнути на 9-те травня, а раптом вдасться при «святі» більше дізнатися. І може би встиг, коли б не ФСБ Росії.

На той час Служба безпеки України запровадила для журналістів акредитаційні картки в зону АТО. Не ризикнув їх отримувати. По-перше, бути акредитованим СБУ і з цим документом потрапити в Донецьк – рівноцінно самогубству. По-друге, не раз тоді звучали повідомлення ЗМІ, що через лінію зіткнення утруднене автобусне сполучення, бо ведуться бої.

Отож, за домовленістю з Маріною Бережньовою (вона змінила посадуна початку 2015-го, але продовжувала працювати в так званому «мінІнфо»), я поїхав в Донецьку область через територію Росії. Зокрема, мій маршрут прямував з Харкова на Ростов-на-Дону і далі автобусом в Донецьк. Виїхав з Тернополя в Харків 7-го травня, 8-го ввечері на Ростов, 9-го зранку в Донецьку область.

По дорозі до Ростова ніде затриманим не був і те, що я журналіст, нікому не признавався.

Пригоди почалися на кордоні між Україною та Російською Федерацією. Під час проходження паспортного контролю на російському пропускному пункті Авіло-Успенка прикордонниця пильно вдивлялася у мій паспорт. Я народився у Львові, майже все доросле життя зареєстрований в селі недалеко Тернополя, звідки походять мої батьки.

Моє місце народження і реєстрація місця проживання зацікавила прикордонників Росії. Вочевидь, психологічно спрацював штамп – «он бандєровєц». Їх здивувало, чому ж молодий чоловік з Тернополя їде в Донецьк. Мене відвели до кабінетів, де сиділо два «феесбешника». Це було близько другої години дня.

Допит був схожий на американську гру у «доброго і поганого поліцейського».Один феесбешник матюкав, сварив, інший – говорив спокійно і ввічливо. Їм я сказав, що журналіст з України і в «Міністерстві інформації ДНР» погоджено мій приїзд.

Втім, вони не вірили, що все так і є. Мене відвели в «комнату врємєнного содєржанія» і зачинили, позбавивши усіх речей, документів та засобів зв’язку. Далі сталося те, що не очікував ні я, ні усе ФСБ на кордоні.

Поки я сидів у прикордонній тюрмі, в моїй сумці з-під ноутбука співробітники ФСБ виявили «візитку Яроша». Хто такий Дмитро Ярош і який страх наводить його візитка на противників, думаю, розтлумачувати не треба. «Злий» феесбешник прибіг до мене і з ревом лева запитував: «Откуда у тєбя візітка Яроша?! Ти кто такой на самом дєлє?! Какіє у тєбя заданія от «Правого Сєктора»?! Какіє заданія от СБУ?..».

Чесно кажучи, я сам був у шоковому стані, бо виходить майже добу перебуваю на території Росії зі символікою забороненої там організації. У мене візитка «Правого Сектора» дійсно вдома була, як сувенір, але я не сподівався, що при складанні речей в дорогу цей сувенір поїде зі мною.

Два «феесбешники» спершу мені грозили трьома роками російської тюрми за «візитку Яроша».

– Ти же понімаєш, что ти по рускім законам екстреміст? Та єслі би нє мі, то тєбя деенеровци расстрєлялі. Ми би только автомат услишалі і понялі, что тєбє пустілі пулю в лоб, –зривався на мені майор-феесбешник, мовляв я йому дякувати маю.

Інший говорив м’якше:

– Ну ти же понімаєш, ми ім помоґаєм. Давай, посіді, подумай нємноґо і рассказивай за чєм ти єдєш.

Розумів одне: хоч один спогад проявиться про СБУ, де я від офіцерів отримав низку рекомендацій, і мені гаплик. Тому розповідав їм про своє життя, яке досить насичене подіями. Звертав увагу на власну творчість, мовляв, мрію стати письменником. І їду в Донецьк за сюжетами з реальних подій.

Та все ж вони не йняли віри і страшили: «Счас, ми визвалі врачєй, оні сдєлают тєбє укол, і ти всю правду нам раскажеш».

Під час допиту наказали роздягнутися до гола, перевіряли таким чином, чи нема на мені націоналістичних чи «фашистських» татуювань. Тіло в мене чисте і, незважаючи на моральне приниження, я роздягнувся, аби їх заспокоїти. Мене то заводили в «комнату содєржанія», то виводили на допит, постійно нагадуючи, що прийдуть «врачі і сдєлают укол».

Допитів було не менше восьми, як дружелюбних, так і принизливих з нецензурною лексикою від співробітників ФСБ. Доволі часто в моїй присутності хтось телефонував на службовий телефон в кабінеті. Було чітко зрозуміло, що про мене йде мова.

Перебуваючи вже більше двох діб в дорозі, я майже нічого не їв. Просив у феесбешників хоч шматок хліба, але крім попити води, нічого більше не дали.

Мав сигарети з собою. Той типу добріший «феесбешник» сигарет не мав і просив їх у мене, хоча моїх 5 пачок «Вінстона» і так лежали в нього. Кілька разів виходили разом курити. Я запитав його на перекурі, скільки мене ж тут триматимуть.

– Нє знаю. Прідут врачі, сдєлают тєбє укол, а там посмотрім. Аднаво вашево мєсяць калолі, сдєсь держалі. За мєсяць он раскалолся, і ми єво атпустілі.

Правда, а може психологічний метод залякування звучав в його словах? Не в моїй ситуації було ставити йому уточнюючі питання.

Він після цього перекуру завів мене знову в «комнату врємєнного содєржанія». Не знаю, в котрій годині я востаннє зайшов в «комнату». Якраз вечоріло. Сонце на половину занурилось в горизонт Донецького краю. Більше мене не викликали. Сидів і молився на самоті.

Близько половини дванадцятої ночі мене виводять з «комнати врємєнного содєржанія» і кажуть «собірать вєщі». Я просився заночувати на прикордонному пункті, бо ж опівніч – куди далі?

Голодний. А через триста метрів озброєні деенерівці, і не знаєш чи хто чекає з «МінІнфо». Та мені сказали забиратися.

– Відіш там свєт? Там твая Україна!– сказав на прощання той добріший «феесбешник», показуючи на Успенку, де рік до зазначених подій стояли українські прикордонники.

Остання річ, яку він віддавав, була «візитка Яроша».

Я йому сказав:заберіть собі цей сувенір, бо далі з ним боюся добиратися. Він взяв. Я навіть не сподівався, що цю ж «візитку» скоро знову побачу.

Тернопіль журналіст ДНР полон
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань

Суспільство
Організатори заходу повідомляли, що готують для відвідувачів приємні несподіванки, але не вказували, у який саме день це буде. Особливістю цьогорічного фестивалю стало те, що участь у ньому беруть тільки зарубіжні команди. Як повідомляє "За Збручем", саме тому доповнити музичну  програму вирішили українськими виконавцями. І тринадцятий "ДжазБез" у нашому місті відкрив тернопільський гурт "Фіра". Місцеві музиканти заграли для слухачів, як відзначила солістк...
Суспільство
Станція технічного обслуговування електрокарів з автоматичною зарядною станцією може з’явитися у Тернополі. Її будівництво внесли до переліку інвестиційно-привабливих об’єктів. Як повідомляє "За Збручем", відповідне рішення прийняли на черговому засіданні виконавчого комітету міської ради. "На основі багатьох звернень громадян про забезпечення будівництва станції обслуговування електроавтомобілів ми розіслали листи у різні підрозділи та структури міської р...
Суспільство
У рамках введеного воєнного стану мешканців Тернопільщини, які включені до числа резервістів, зобов’яжуть з’явитися  у військкоматах, адже в Україні почалися масштабні тренувальні збори резервістів, які мають пройти тисячі людей. Як повідомляють "Тернополяни", збори пройдуть в окремих бригадах, де є потреба у підготовці фахівців. Йдеться про призов лише в тих областях, де було введено воєнний стан. На практиці кожен військкомат готує перелік необхідних на...
Суспільство
В останню путь провели з почестями 51-річного солдата Віталія Василевського, військовослужбовця Тернопільської окремої артилерійської бригади. Як інформує прес-центр бригади, він помер в зоні проведення операції об'єднаних сил (ООС) на Луганщині внаслідок ішемічної хвороби серця. Втрата не пов'язана з виконанням бойового завдання. Контрактник проходив службу з вересня 2018 року. Командування артилерійської бригади, друзі та знайомі віддали останню шану поб...
Кримінал
Розшукуваний на Тернопільщині за крадіжку у великих розмірах громадянин України попався у Львові. Порушення правил дорожнього руху призвело до викриття злодія. Як інформує прес-служба патрульної поліції у Львівській області, на перетині вулиць Личаківської і Богдана Котика порушення стало приводом для зупинки патрульними 4 батальйону автомобіля "Opel Vectra" цієї ночі (9 грудня). Водій всіляко намагався уникнути адміністративної відповідальності і поводивс...
Спорт
На світовому чемпіонаті з танців "World Dance Council" у Парижі тернополяни стали переможцями відразу у двох категоріях. Як повідомляє "Терен", це Open World Medallist Under 8 Ballroom Championship 2018, де нашу пару – Христини Щур та Володимира Захаренка – визнали чемпіонами світу по трьох танцях. Також у категорії Open World Medallist Under 8 Latin Championship 2018 маленьким тернополянам віддали ІІІ місце. Батьки дітей дякують за працю тренерам Катерин...
Суспільство
Міністерство інфраструктури оприлюднило рейтинг використання областями коштів Державного дорожнього фонду на місцеві дороги станом на 31 листопада, в якому показано, що Тернопільщина використала чи не найменше коштів. Як повідомляють "Тернополяни", до облaстей-лідерів, які розумно розпорядилися коштaми фонду, нaлежaть:  Хмельницькa – 100%, Вінницькa – 98%, Чернігівськa – 97%, Зaпорізькa – 94%, Львівськa тa Хaрківськa – 92%, Дніпропетровськa – 92%. До облaс...
Пригоди
8 грудня на трасі "Тернопіль – Львів – Рава-Руська" трапилась аварія, внаслідок якої постраждала мешканка Тернопільщини. ДТП трапилась у Пустомитівському районі. Як інформує офіційний сайт Національної поліції у Львівській області, зіткнулись автомобілі "Peugeot", яким керував 45-річний мешканець Хмельницької області та "Citroen", за кермом якого перебував 28-річний мешканець Тернопільської області. Внаслідок зіткнення тілесні ушкодження отримала пасажирка...
Пригоди
Дорожньо-транспортна пригода сталась 8 грудня близько 16.30 на автодорозі "Ходорів-Вибранівка" неподалік села Бориничі Жидачівського району. Як повідомляє офіційний сайт Національної поліції у Львівській області, водій автомобіля "Лексус", 40-річний мешканець Івано-Франківської області, не впорався з керуванням, внаслідок чого автомобіль з’їхав з дороги та зіткнувся з деревом. Внаслідок ДТП водій та 45-річний мешканець Івано-Франківської області, пасажир "...
Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!