Не дамо уряду залізти в кишені тернополян,– Назарій Зелінка

За поданням депутата Назарія Зелінки Тернопільська міська рада 24 жовтня звернулася до парламенту та уряду зі своїми пропозиціями по внесенню змін у проект Державного бюджету на 2018 рік. У випадку прийняття основного фінансового документа, в урядовій редакції, наступного року Тернопіль втратить близько 150 мільйонів гривень, а це по 700 гривень із кожного тернополянина. «Врахування наших поправок завадить уряду залізти в кишені громади Тернополя», – Назар Зелінка.

– Назарію Володимировичу, Кабінет міністрів подав до парламенту проект Державного бюджету на 2018рік. Яким чином нововведення у бюджетній політиці держави відобразяться на життєдіяльності Тернополя?

– Проект Державного бюджету на 2018рік викликає неоднозначні емоції. Як бачимо із документа, у порівнянні з поточним роком в ньому передбачено суттєве збільшення доходів із 770 до 877 мільйонів гривень та видатків із 841 до 948 мільйонів гривень. Однак таке розширення фінансових можливостей Державного бюджету значною мірою досягається за рахунок місцевих бюджетів. Зокрема, йдеться про перекладення на місцеві бюджети невластивих їм функцій по обслуговуванню пільг із оплати за послуги житлово-комунального господарства. На місцеву владу також планують перекласти всю заборгованість з комунальних послуг за минулі роки.

– В чому ви на сьогодні вбачаєте основні причини такого рішення?

– Розрахунки за пільгами та субсидіями – це дуже складна і непрозора система, в якій навіть експертам складно розібратися. В нас кожен новий бюджетний цикл розпочинається з повернення боргів за пільги та субсидії виконавцям послуг, виплачені попереднього року. А відтак коштів на самі пільги та субсидії знову не вистачає. Щоб реформувати цю галузь її насамперед необхідно зробити прозорою, чого в уряді не розуміють чи не бажають.

Однак виходити із ситуації якось потрібно. Тому Кабмін взяв і в проекті бюджету просто викреслив графу про субвенції місцевим бюджетам щодо субсидій громадянам на опалення, електроенергію, водопостачання і водовідведення, оплату комунальних послуг, утримання будинків і прибудинкових територій, вивезення побутового сміття. Переклавши відповідальність, як кажуть, «із хворої голови на здорову», зі сторони урядовців вже звучать звинувачення на адресу місцевих рад в їх нездатності захистити інтереси громадян у сфері ЖКГ.

Якщо говорити про Тернопіль, то в нас приблизно 80 тисяч приватних будинковолодінь, із яких станом на 1 жовтня 2017 року субсидію отримують 45,7 тисяч сімей, тобто 57%. Ще близько 8 тисяч сімей користуються пільгами. Щодо заборгованості, то станом на 1 жовтня борг за ЖКГ в Тернополі складає 33 млн. 265 тис. грн, із яких 14 млн. 256 тис. грн. – це борги ЖЕКів та ОСББ.

– Це всі дискримінаційні норми щодо місцевих бюджетів, чи є ще якісь?

– На жаль, не всі. У проекті Державного бюджету не передбачена субвенція місцевим бюджетам на компенсацію коштів транспортним компаніям за перевезення пільгових категорій громадян. Проблема пільгових перевезень пасажирів громадським транспортом завжди стояла гостро і породжувала з однієї сторони численні скарги і нарікання пільговиків, з іншої – автоперевізників. Відсутність державної підтримки загострить цю проблему ще більше.

Щодо субвенцій на освіту та медицину, то держава планує забезпечити їх лише на третину. Нам пропонується підвищити зарплати педагогам на 25%. Водночас субвенцією передбачається їх збільшення всього на 16,5%.

У випадку прийняття Бюджету-2018 з такими показниками наступного року міський бюджет Тернополя потенційно втратить близько 150 мільйонів гривень, а це по 700 гривень із кожного тернополянина. Це ті кошти, які можна було б спрямувати у розвиток міста.

– Влада клялася, що буде децентралізація. Чому ж за запропонованою урядом схемою збільшує податкове навантаження на місцеві бюджети?

– Центральна влада вважає, що в місцевих бюджетах з’явилося багато ресурсів, тому їм можна збільшити відрахування із місцевого до Державного бюджету із 50 до 80%. Тобто місцеві бюджети платитимуть на 30% більше податків, ніж у 2017 році. Мова іде про реверсну дотацію для вирівнювання територій.

Якщо це буде зроблено, то такі міста як Тернопіль, які розвиваються, профінансують ті населені пункти, які не особливо переймаються власним розвитком. В цьому закладений найбільший ризик, оскільки зникне мотивація громади до нарощування фінансових ресурсів – чим більше ти заробляєш, тим більше у тебе заберуть. Крім того, слабкі міста потраплять у залежність від розподілення державних субвенцій обласними державними адміністраціями.

– Якою логікою керується центральна влада, позбавляючи місцеві бюджети коштів?

– Пам’ятаєте епізод із книги Михайла Булгакова «Собаче серце», в якому негативний герой Шаріков говорить про «перерозподіл». На жаль, уряд ніяк не може відійти від такої логіки. У владі побачили, що громади мають фінансові ресурси, а їм потрібно готуватися до президентських та парламентських виборів, які заплановані на 2019 рік. Тобто наступний рік буде передвиборчим, а значить потрібні кошти, щоб загравати з виборцями. У доходній частині Державного бюджету ресурсів недостатньо. Їх можна взяти в кредит у міжнародних фінансових організаціях, але там вимагають проведення реформ, які не завжди хочеться реалізовувати. Та і кредити з часом необхідно віддавати. Тому влада вирішила обрати легший шлях: забрати ці кошти у громад.

– Що слід робити, щоб мінімізувати негативні наслідки бюджетних ініціатив уряду?

– На сесії міської ради, 24 жовтня, депутатська фракція «Об’єднання «Самопоміч» ініціювала звернення Тернопільської міської ради до депутатів Верховної Ради та Прем’єр-міністра зі своїми зауваженнями та пропозиціями в Державний бюджет на 2018 рік. За це звернення проголосувала переважна більшість депутатів міської ради. Тобто це консолідована позиція більшості представників депутатського корпусу.

– Розкажіть, будь ласка, детальніше про пропозиції до проекту бюджету 2018 року.

– Передусім необхідно зберегти існуючий мотиваційний механізм горизонтального вирівнювання податкоспроможності місцевих бюджетів. Ми також звернулися до уряду з вимогою профінансувати з Державного бюджету пільги на оплату житлово-комунальних послуг ветеранам та дітям війни, чорнобильцям, багатодітним сім’ям та іншим категоріям громадян. Їхні права гарантовані відповідними законами. Те саме стосується погашення заборгованості місцевих бюджетів з різниці в тарифах минулих років та по середньострокових позиках, що утворилась у 2009-2014 роках не з вини органів місцевого самоврядування.

Доволі проблематичним виглядає недофінансування освітньої субвенції на 4,5 мільярди гривень, а медичної – на 6,1 мільярди. Ми вважаємо, що держава має забезпечити освітню і медичну субвенції на суми, яких не вистачає. Також необхідно зберегти субвенції місцевим бюджетам на компенсацію коштів транспортним компаніям за перевезення пільгових категорій громадян.

– Назарію Володимировичу, як Ви вважаєте, в уряді до порад Тернопільської міської ради прислухаються?

– Це не тільки наші поради. З подібними по змісту зверненнями вже звернулися місцеві ради ряду інших населених пунктів. Донесла свої зауваження Асоціація міст України. Тепер м’яч на полі влади. Маю надію, що у Верховній Раді та Кабміні дослухаються до наших зауважень і пропозицій.

Підсумовуючи, зауважу, що в уряді часто звертаються до досвіду Республіки Польща. При цьому мало говорять про те, що в наших сусідів пільги на оплату послуг ЖКГ фінансуються з Державного бюджету, а система освіти і медицини на місцях отримує значні субвенції. Чому ж тоді в Україні, де місцеві громади ще недостатньо зміцніли, на них планується перекласти весь фінансовий тягар. Вважаю, що при формуванні Держбюджету-2018 ми повинні спільними зусиллями захистити інтереси місцевого самоврядування і сприяти подальшому розвитку українських міст.