"Найбільше анекдотів є про тещу, а от про свекруху майже нема": житель Тернопільщини знає сотню жартів

Олександр Суходольський з Білобожниці Чортківського району має незвичне хобі - колекціонує анекдоти.

Чоловік 15 років працює слюсарем у ПРАТ «Тернопільгаз» Чортківське УЕГГ. Перевіряє підземні і внутрішньо будинкові газопроводи. Під час роботи у селах часто розповідає людям анекдоти. А ще бере участь у фестивалях, які організовують колеги, пише ПроТе.

– У нас щороку відбуваються конкурси. – розповідає Олександр Суходольський. – Я завжди беру участь у номінації «Розмовний жанр». Розказую анекдоти, гуморески. Люди сприймають нормально.

Хто займає призові місця, виступає на гала-концерті в санаторії «Медобори». Маю постійно перше, друге або третє місце. Як якого року.

– Як вдається пам’ятати стільки анекдотів?

– Маю добру пам’ять та й запам’ятовую. Постійно спілкуюся з людьми. Щось я розкажу. Щось – мені.

– На яку тему?

– На будь-яку тему розкажу анекдот.

– Про що є найбільше анекдотів, а про що – найменше?

– Найбільше анекдотів – про стосунки чоловіка і жінки. Ще про дітей. Про тещу є багато. Про тестя дуже рідко трапляються – певне один або два чув. Але я не запам’ятав їх. Про свекруху майже нема анекдотів.

– Може тому, що свекруха – це переважно драма, а не гумор? –жартую.

– Так (сміється). Про свекра також нема анекдотів. Усе впирається на тещу (сміється).

Я вам розкажу випадок з життя. У Чорткові в 16-му магазині в куті був басейн. Рибу живу продавали. Чоловік прийшов – хоче купити риби. Але та риба вже мертва і зі слизом. Каже до продавщиці: «У вас риба жива?» Вона відповідає: «Жива». Покупець: «А чо вона не рухається?» Продавець: «Бо вона спить». Чоловік далі: «А чо вона смердить?» Жінка відповідає: «А ви що, як спите, ви себе контролюєте?»

– Вдома теж любите пожартувати?

– Вдома я жартую, але жінці вже надоїло (сміється).

– Яких людей більше – ті, що розуміють гумор чи ті, яким не до жартів?

– 70 процентів людей гумор розуміють. Ті, хто не розуміє жартів, зациклені на своєму, закриті, замкнуті в собі. З такими спілкуюся тільки по справі.

Ми з колегами якось розіграли одного дядька, то він два тижні їхав до Америки. Одного разу святкували – у співробітника народився син. Почали згадувати, хто кого колись розіграв. Під час розмови пригадали про одного старшого чоловіка, колегу з Ромашівки. Від дуже довірливий. Домашнього телефону ми його не знали. Знайшли номер у телефонній книзі за прізвищем. Але потрапили до сусіднього села Косів. Старша жіночка підняла трубку, спитала, кого потрібно і пояснила, що помилилися номером – той чоловік живе у Ромашівці. Потім питає: «А що таке?» Ми кажемо: «Він виграв «Зелену карту» на Америку». Жіночка зацікавилася: «То якось йому перекажу, а може ще мою дочку запишете?»

Годину ми шукали той телефон. Нарешті знайшли. Дзвонимо: «Ігоре Степановичу, а ви подавали документи на «Зелену карту»?» Він відповів, що ні. А ми: «Знаєте, це передноворічна акція і за ідентифікаційним кодом ви виграли «Зелену карту». У Києві є фірма «Промінвест». Якщо хочете їхати до Америки, то завтра о 12-й годині у Чорткові на автостанції на вас буде чекати чорний мерседес. Щоб ви мали із собою ідентифікаційні коди і паспорти – ваш і дружини. Але маєте їхати тільки без жінки».

На другий день питаємося через треті руки, як справи. Один чоловік зателефонував йому: «Що там, Ігоре Степановичу, пишете показники? « А він: «Та нє, Бодю, я тільки тобі скажу. Я «Зелену карту» на Америку виграв. Чекаю в Чорткові на автобусній, має чорний мерседес до мене приїхати. Я маю папери подати». О 17 годині знову Богдан телефонує, як справи. А той чоловік: «Та не було їх». Потім все село гуділо, що той чоловік їде до Америки. Через якийсь час ми ще раз його розіграли. Він вдруге повірив і їздив до Чорткова, щоб там чекати на чорний мерседес.

– Який ваш улюблений анекдот?

– Маю дуже багато улюблених анекдотів. А який вам розказати – не знаю. Щоби був дуже цікавий і культурний. А, згадав:

Чоловік приїжджає з відрядження. А вдома – повний фарш. Стукає в двері. Жінка ховає коханця в шафі. Сама – мокрий рушник на голову. Виходить, цілує чоловіка на порозі. Каже: «Міша, мене так голова болить. Ти ще не визувся, піди до аптеки і купи мені таблеток».

А чоловік радий старатися. Дійшов до хвіртки, а малий син вибігає за татом. Каже: «Тату, визнаєте, що вуйко Василь у нас в шафі?»

Тато повертається, відкриває шафу. Вуйко Василь стоїть в трусах. Тато каже: «Ти, Василю, ніц розуму не маєш. Жінка така слаба, а ти з малим у хованки бавишся».

Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образ; безпосереднє порівняння з іншими конкуруючими компаніями; безпідставні заяви, що ображають діяльність компанії і / або її послуги; розміщення посилань на сторонні інтернет-ресурси; реклама та самореклама.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Викладення
0/12
Актуальність
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати

Коментарі призначені для обговорення, обговорення, вияснення цікавих питань. Для оцінок та рецензій використовуйте форму відгуку

Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!