Тернополянин лікує дітей за допомогою собак

Каністерапію — методику лікування і реабілітації людини за допомогою собак в Тернополі практикує В’ячеслав Олієвський, який є власником собак породи голден, або золотистий ретривер.

Як розповідає тернополянин, собак цієї породи він вважає найдобрішими, адже ці чотирилапі здатні відчувати людей та пристосовуватися до їхньої поведінки. За словами В’ячеслава, коли людині потрібен спокій, тварини стають малорухливими, стриманими, а якщо ти пожвавлюєшся, собака також відповідатиме твоїй активності.

— Коли ми лише починали займатися каністерапією, то приходили до шкіл з просвітницюкою метою. Розказували діткам, як правильно потрібно контактувати з собаками: як підходити, гладити, гуляти з ними. Ми також розповідали учням, що мати в домі собаку – дуже важлива річ, адже за тваринкою потрібен догляд. Собака – це насамперед не іграшка, а відповідальність і нам було важливо, аби кожен із нас це розумів змалечку. У шкільних закладах наші візити всі сприйняли дуже позитивно, адже навіть дорослі, які боялися псів, охоче їх пестили. З цього робимо висновок, що собаки здатні змінювати людську психологію, переінакшувати ставлення до певних речей, — поділився з Тернополянами В’ячеслав.

Чоловік підмітив, що особливо велику користь каністерапія приносить діткам. Якщо водити собаку, кидати їй іграшки, годувати кормом з руки, гладити, розчісувати шерсть, то це покращуватиме моторику в дітей, які стпраждають на певні порушення опорно-руховрої системи.

— Собаки не лікують, а лише стимулюють людину до певних дій, вправ. Наприклад, діток із ДЦП чотирилапі спонукають до рухів, ходьби, коли, наприклад, потрібно пройтися з твариною, погладити її. Було, що люди, які мали проблеми з руками, чіпляли на собачок різноманітні шпильки, резиночки, тим сам здійснюючи корисні для свого організму рухи. До речі шерсть тварин має неабиякі властивості, тому якщо гладити чотирилапого, це допомагає знижузити артеріальний тиск (якщо він підвищений), стабілізувати серцевий ритм. Дитині досить лягти між двома собаками та гладити їх руками, як через певний час малеча заспокоюється, розслабляється. Наприклад, до мене одного разу звернулася мати з дівчинкою. Дитина потребувала тривалого масажу, проте малеча не мала терпіння до нього. Я кажу маленькій красуні: «Якщо я покладу біля тебе пса Вайда і йому, і тобі робитимуть масаж, то чи буде тобі цікавіше перебувати в одному положенні?» Дівчинка: «Звісно!» — підмітив чоловік.

В’ячеслав Олієвський підмітив, що каністерапія, на жаль, користується незначним попитом. Якщо раніше до нього зверталися люди, які хотіли займатися із тваринами, то зараз поки що пацієнтів немає.