Тернопільський суд виправдав головного лікаря, якого зловили на хабарі

Через незаконно здобуті слідством докази Тернопільський апеляційний суд виправдав обвинуваченого у корупції.

Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду відхилила апеляційну скаргу прокурора Теребовлянської місцевої прокуратури на вирок Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 21 вересня 2018 року, яким головного лікаря Микулинецької районної комунальної лікарні Василя Д. визнано невинуватим та виправдано за ч. 1 ст. 368 КК України (одержання службовою особою неправомірної вигоди у зв'язку з відсутністю складу злочину), повідомляє прес-служба Тернопільського апеляційного суду.

Як зазначено у вироку, органами досудового розслідування головного лікаря Микулинецької районної комунальної лікарні Василя Д. обвинувачено в отримані неправомірної вимоги 100 доларів США від Сергія Н. Гроші призначались за довідку про подальше працевлаштування у лікувальному закладі його знайомої, студентки Чортківського державного медичного коледжу Мар'яни С. 

Заслухавши суддю доповідача, думку прокурора та обвинуваченого, який просив вирок місцевого суду залишити без змін, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу прокурора слід відхилити через недоведеність вини Василя Д. На думку колегії суддів, місцевий суд обґрунтовано визнав недопустимими докази, здобуті стороною обвинувачення з порушенням КПК.

Так, з аналізу протоколу огляду місця події (салону автомобіля “Шкода Октавія”) випливає, що 14 травня 2015 року слідчий СУ УМВС в Тернопільській області проводив не огляд місця події з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин кримінального правопорушення, а обшук. Хоча на той момент орган досудового розслідування не мав дозволу слідчого судді на обшук автомобіля, не надав добровільної згоди на огляд і власник траспортного засобу, батько обвинуваченого.

Таким чином, недопустимими визнано і інші здобуті докази, зокрема, про проведення негласних слідчих дій. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні від 21 квітня 2011 року «Нечипорук і Йонкало проти України» вказано, що докази мають бути настільки очевидними, щоб вони не викликали жодних сумнівів.

Очевидно, що дана слідча дія суперечить зазначеним вимогам. Інших доказів, які б були належними та допустимими, стороною обвинувачення не надано та в судовому засіданні не встановлено.

Із врахуванням вищенаведеного колегія суддів погодилась з рішенням суду першої інстанції та залишила вирок без змін.