Що відбуватиметься в тернопільських аптеках з імпортними ліками після 1 березня?

Менше тижня залишилось до вступу в дію нових умов ліцензування лікарських засобів. Саме після цього експерти прогнозують дефіцит ліків у аптечній мережі країни. Причому це стосуватиметься і життєво необхідних препаратів для лікування туберкульозу, ВІЛ-інфекції, гепатиту С, онкозахворювань, гемофілії, а також серцево-судинних захворювань.

Окрім дефіциту ліків, можливе їх зростання у ціні та збільшення кількості фальсифікату. В умовах  недостачі медичних препаратів «чорний ринок» фармакології переживатиме пік свого піднесення.

Дешеві ліки ціною десятків життів

З 1 березня в Україні набирає чинності закон про ліцензування імпорту ліків. Документ стосуватиметься близько 8 тис. найменувань препаратів, які ввозять на територію України. Відповідно до документа, імпортери медикаментів надаватимуть до Держслужби з лікарських засобів підтвердження відповідності стандартам по кожному закордонному медпрепарату. Таке ліцензування може призвести до подорожчання та зникнення з аптек певних ліків, пояснюють експерти. Втім у вищих державних структурах з цього приводу є своя думка. На їхнє переконання, зміна умов ліцензування переслідує благу мету, а саме – здешевити ліки. З любовного трикутника «виробник-постачальник-перевізник» виключається останній учасник процедури. Виробник укладатиме прямі договори з постачальником. Посередники, які заробляють на «перекупках» препаратів одне в одного, більше не будуть однією з ланок транспортного ланцюжка. Таким чином кошти заощаджуються, а вартість препарату знижується.

Запаси ліків в аптеках обмежені, а попит - високий. Можливе виникнення ажіотажу, внаслідок якого автоматично підстрибнуть ціни. Паралельно почне розгортатися "чорний ринок", прогнозують фахівці. Бо є багато хронічних захворювань, що потребують постійного лікування. Є препарати, які не можна замінити українськими відповідниками – гормони, хіміотерапевтичні засоби для онкохворих.

– Все, що відбувається у частині фармакології, має певну аналогію з тим, що відбувається у галузі медицини в цілому.  Так як у державі почали реформування галузі, не дочекавшись результатів пілотних проектів, впровадження екстреної допомоги, не прописавши всіх механізмів, так само впроваджуються зміни умов ліцензування.  Попри те, що розпорядження були видані ще в липні 2012 року, за цей час не було проведено підготовчих етапів до нових умов ліцензування, – пояснює член депутатської комісії з питань охорони здоров’я та материнства Тернопільської обласної ради Наталя Турецька. – Запаси ліків в аптеках обмежені. Медичні препарати не можуть надто довго зберігатися ані на фармацевтичних складах, ані в аптеках. Кожен лікарський засіб має відповідний термін придатності та умови зберігання. Згідно з Законом, ліцензію повинен мати кожен завезений в Україну препарат. Звісно, ця процедура вимагає певного терміну.  У той час препарат зберігатиметься на митниці, а його старі запаси на складах вичерпаються. Відповідно в аптеках може виникнути дефіцит імпортних ліків. Виходить, фактично препарат в Україні є, а в роздрібній торгівлі немає.

Найскладнішою буде ситуація для онкохворих, пацієнтів з імунними проблемами, прогнозує пані Турецька, тому що вони потребують своїх препаратів щоденно і безперервно.

– Для запобігання дефіциту ліків додатками до Закону передбачено, що з 1 березня до 1 січня 2014 року впроваджується спрощене ліцензування. Воно передбачає поверхневе вивчення якості препарату. Чимало партій медикаментів можуть виявитись сумнівної якості, однак при перевірці інспектори цього не виявлятимуть, тому що процедура спрощена. Відповідно до неї отримати ліцензію постачальник зможе тільки на підставі заяви. У результаті в Україну може потрапити велика кількість неякісних препаратів, – каже Наталя Турецька.

Ліцензування – потенційна корупційна схема. Звісно, за його рахунок до бюджету надійдуть якісь додаткові кошти. Найбільше ж зароблять люди, які будуть видавати ліцензію. Чиновники не впускатимуть товарів на ринок. Казатимуть імпортерам: у вас не там стоїть кома, а тут не так написано. Представникам іноземних фірм доведеться "задобрювати" українських бюрократів. А це все за рахунок простих українців, бо всі витрати на хабарі включать у ціну ліків в аптеках. Сама ліцензія коштує приблизно 30 тис. грн., відповідно, якщо великі компанії будуть ліцензувати кожен свій препарат, то люди, які купують їх,  платитимуть більше.

Вітчизняні виробники здатні перекрити приблизно 40, максимум 60% попиту. До того ж існують унікальні, інноваційні препарати. Розпочати їх виробництво в Україні не так просто. Наприклад, ліки для хіміотерапії, які виробляють тільки в Індії, США та Швейцарії. Чи дитячий інсулін – він буває тільки імпортний. Мова йде і про сурфактанти – препарат, який після народження дитини швидше встановленого терміну розправляє немовляті легені. Ці препарати є життєво необхідними, і саме у них найбільша складність.

«Запасів вистачить на 3-4 місяці»

Віце-прем'єр України Костянтин Грищенко виключає дефіцит імпортних ліків в аптеках після вступу з 1 березня в силу норм закону про ліцензування імпортних лікарських засобів.

– Немає підстав вважати, що з 1 березня в українських аптеках можуть зникнути імпортні ліки. Об'єктивних причин для цього немає, оскільки ми контролюємо ситуацію наявності лікарських засобів в аптеках, – заявив пан Грищенко.

Він зазначив, що введення з 1 березня норм закону про ліцензування імпортних ліків буде відбуватися поступово, з постійним контролем з боку влади за асортиментом препаратів в аптеках.  Виступаючи на брифінгу, голова Державної служби України лікарських засобів Олексій Соловйов додав, що на складах компаній-дистриб'юторів, які забезпечують 90% ринку лікарських засобів, знаходяться запаси ліків, яких українським пацієнтам вистачить на 3-4 місяці.

– За 2012 рік у нашій країні було реалізовано 475 млн. упаковок іноземних лікарських засобів. Сьогодні на складах лише п'яти дистриб'юторів, які забезпечують 90% ринку, знаходиться 204 млн. упаковок – це 40%. Цих запасів вистачить як мінімум на 3-4 місяці, – сказав він.

Крім того, з 15 лютого 2013 року діє вимога про надання і сертифікату GMP під час ввезення імпортних ліків на територію України. Голова Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров`я Тетяна Бахтєєва заявила, що, згідно з офіційними даними, сьогодні на фармацевтичному ринку України питома вага ввезених імпортних препаратів, які виробляються в неналежних умовах, складає 11% в упаковках і більш як 17% – у грошовому вираженні.

Запровадження обов`язкового підтвердження наявності сертифікату GMP для кожного лікарського засобу, що ввозиться в Україну, захистить громадян від можливого ввезення неякісної продукції.

GMP – це система норм, правил і вказівок щодо виробництва лікарських засобів, медичних пристроїв, виробів діагностичного призначення, продуктів харчування, харчових добавок і активних інгредієнтів. На відміну від процедури контролю якості шляхом дослідження вибіркових зразків таких продуктів, яка забезпечує придатність до використання лише самих цих зразків, стандарт GMP відображає цілісний підхід і регулює та оцінює власне параметри виробництва і лабораторної перевірки.

Цікаво знати!

Ліки іноземного виробництва складають левову частку для лікування  тяжких захворювань:

100% – для лікування діабету у дітей і вагітних;

100% – пульмонологія;

97% – дитяча онкологія та онкогематологія;

понад 90% – інсульти, інфаркти;

понад 90% – кардіохірургія;

98% – анестезія;

97% – ВІЛ/СНІД, туберкульоз, гепатит;

80% – доросла онкологія та онкогематологія.